ПСЖ спробував вигнати українського військового зі стадіону через наявність прапора.

Український солдат із позивним "Дніпрянин" розповів про випадок, коли його намагалися видворити зі стадіону французького футбольного клубу "Парі Сен-Жермен" через український прапор.

Доброго дня! Я військовослужбовець і у своїй відпустці вирішив відвідати найкращі стадіони Європи. Першим пунктом мого маршруту став Париж, де я побував на стадіоні "Парк де Пренс". Біля стадіону купив за 25 євро шарф "ПСЖ", виявляючи повагу до цього клубу. Коли я зайшов на трибуну, то обгорнувся прапором своєї країни. Через кілька хвилин до мене підійшли стюарди і попросили залишити трибуну. Під час виходу вони запитали, кому належить прапор, на що я відповів: "Це прапор України, я – Ілля Забарний". Вони сказали: "Добре, можете продовжувати дивитися матч".

Я повернувся до трибуни, але це було лише початком подій. Через приблизно десять хвилин підійшли стюарди та кілька осіб, які виглядали більш значущими. Ми знову вийшли, і я запитав, в чому справа? Вони просили роз'яснити, що означає символіка на моєму прапорі. На ньому був зображений наш тризуб! Моя французька, на жаль, не найкраща, тому я почав показувати їм на телефоні, що символізує наш герб. В цей момент до нас підбіг охоронець у бронежилеті, який явно не був стюардом. Як я потім дізнався, він був одним із керівників безпеки на матчі, і емоційно почав щось пояснювати французькою. Я запитав його: "What the problem???", на що він відповів: "Шановний, дайте мені хвилинку". Мені стало дуже приємно, що ця людина прийшла на допомогу. Я зрозумів, що він з України, але наразі живе та працює в Парижі. Після його пристрасної бесіди з ними я знову вирушив насолоджуватися футболом!

Однак це тривало недовго. Через десять хвилин з'явилася нова охорона, яка попросила мене зняти прапор. Я відмовився, і тоді він знову повернувся, щоб заспокоїти їх.

Вчетверте до мене прийшла ціла делегація на трибуну, серед них був один gentleman у смокінгу. Коли наш українець почав пояснювати йому про прапор, той щось прошепотів на вухо. Мій захисник, можу так його назвати, підійшов до мене і повідомив: "Дирекція "ПСЖ" зателефонувала і вимагає зняти прапор". Я помітив в його очах зневагу до їхніх вимог, але розумію, що він на роботі, і щиро вдячний йому. Я відповів, що я військовий, і запитав, чи він усвідомлює, до чого це може призвести. Він сказав: "Так, це твоє рішення!"

Я підвівся, зняв шарф "ПСЖ", і побачив охоронця, який явно був налаштований агресивно і відверто хотів, щоб я прибрав прапор України. Коли я виходив із трибуни, я кинув йому шарф і сказав: "Це тобі в подарунок", вказуючи пальцем вниз. Його погляд був сповнений страху, і цей погляд дійсно багато вартує. Українці ніколи не підкорюються! Я залишив стадіон ще до перерви!

Ілля Забарний, наш співвітчизник, був включений до складу на цей матч, але у них складається враження, що вони ніколи не чули про нашу країну, не кажучи вже про те, що в нас триває війна!