Які проблеми виникають з "нейтральністю" деяких російських олімпійців?

Національний олімпійський комітет України (НОК) рішуче виступає проти участі спортсменів з Росії та Білорусі в Олімпійських іграх, навіть якщо їм буде надано нейтральний статус. Цю позицію було озвучено в письмовій відповіді пресслужби НОК на запит DW, що стосувався дебатів щодо участі деяких російських атлетів у Зимовій Олімпіаді в статусі нейтралів. У НОК підкреслили, що концепція "нейтральних спортсменів" (тобто участь без національної символіки, під суворими умовами, як пропонує МОК) не змінює того факту, що ці країни є агресорами. "Поки триває війна в Україні, присутність спортсменів з Росії та Білорусі на міжнародних спортивних подіях суперечить основним принципам олімпійського руху", - заявили в НОК.

Там також запевнили, що й надалі послідовно відстоюватимуть "цю позицію на всіх міжнародних майданчиках". Крім того, НОК України разом із міністерством молоді та спорту та національними федераціями регулярно надсилає листи до Міжнародного олімпійського комітету (МОК) та відповідних міжнародних федерацій із доказовою базою причетності та порушень критеріїв нейтральності окремими російськими та білоруськими спортсменами, вказали у відповіді НОКу.

На минулому тижні в медіа та спортивному середовищі розгорілася суперечка щодо можливості участі деяких російських спортсменів у цьогорічних Зимових Олімпійських іграх, які проходитимуть у Мілані та Кортіна-д'Ампеццо. Підставою для активного обговорення в пресі стали нещодавно прийняті рішення Міжнародного олімпійського комітету.

Щодо участі російських спортсменів в Олімпійських іграх існують досить жорсткі й недвозначні вимоги самого ж МОКу. Так, атлети з Росії можуть брати участь у олімпійських змаганнях лише як нейтральні індивідуальні учасники, за умови, що вони жодним чином не підтримували й не підтримують війну в Україні. Однак опублікований минулого тижня резонансний матеріал британського мовника Бі-Бі-Сі поставив під сумнів, що ці вимоги справді діють і надалі та спричинив дискусії в олімпійському та спортивному середовищі.

Міжнародний олімпійський комітет, очолюваний новою президенткою Кірсті Ковентрі, вирішив допустити 13 спортсменів з Росії до цьогорічних Олімпійських ігор. Вони зможуть змагатися лише в статусі нейтральних учасників, що означає відсутність національного прапора, гімну та ідентичності. Для їх допуску було встановлено ряд суворих критеріїв, які забороняють будь-які зв'язки з військовими структурами або діяльністю, що пропагує інтереси Росії.

Однак, дані розслідування, проведеного Інститутом розвідки Molfar – українською аналітично-освітньою платформою, а також журналістом Артемом Чудолєєвим, які були опубліковані Бі-Бі-Сі, серйозно підривають репутацію чотирьох російських атлетів, яким МОК надав дозвіл на участь у Олімпійських іграх 2026 року.

Згідно з оприлюдненими матеріалами, фігурист Петро Гуменник, лижники Савелій Коростельов і Дар'я Непряєва, а також ковзанярка Ксенія Коршова підозрюються в тому, що вони щонайменше опосередковано підтримують позицію Кремля щодо агресивної війни проти України.

Згідно з інформацією з джерел, Гуменник брав участь у заходах на окупованих територіях України та підтримував ініціативи, спрямовані на допомогу родинам російських військовослужбовців. Коростельов, як повідомляється, проявляв інтерес до контенту в соціальних мережах, що має проросійську спрямованість і стосується військових тем, тоді як Коршова активно поширювала матеріали, що підтримують військові дії. Щодо Непряєвої, то, відповідно до наявних відомостей, у 2022 році вона взяла участь у тренувальних заходах на Кримському півострові, анексованому Росією всупереч міжнародному праву.

В Україні це питання викликає значне занепокоєння. Скелетоніст Владислав Гераскевич, який представляв Україну з прапором на церемонії відкриття Олімпійських ігор 2026 року, ще до старту змагань висловив свою чітку позицію: "Підготовка до змагань на окупованих територіях або підтримка війни в соціальних мережах не може вважатися нейтральною позицією. Вони не є нейтральними".

Крім того, міністерство оборони України спільно з міністерством молоді та спорту оприлюднило список із 15 російських спортсменів, які, попри відкриту підтримку війни та роботу в російських силових структурах, намагалися брати участь у міжнародних змаганнях.

Міжнародний олімпійський комітет (МОК) досі не надав чітких і детальних коментарів. У відповідь на запит BBC представники МОК зазначили, що не коментують конкретні ситуації. Комісія, до складу якої входять Ніколь Хувертс, Пау Газоль і Морінарі Ватанабе, провела перевірку спортсменів відповідно до рішень Виконавчого комітету та визначених ним принципів.

Проте саме Ватанабе виявився в епіцентрі уваги через відеозапис, який зафіксував його в Москві в березні 2025 року. На цьому відео він знаходився поруч із Нікітою Нагорним, російським олімпійським чемпіоном зі спортивної гімнастики, відомим своїми відкритими поглядами на війну проти України.

Міжнародна федерація гімнастики, очолювана Ватанабе, зазначила, що цей візит відбувся "лише через кілька днів після його перебування в Україні" і був спрямований на те, щоб "висловити підтримку спортсменам з обох сторін, які потерпіли від наслідків війни".

Поки ці питання залишаються без відповіді, Росія загалом намагається повернутися на велику спортивну арену. Відсторонення від Олімпійських ігор 2024 року в Парижі було прямим наслідком агресивної війни - так само як і повторне недопущення до змагань в Італії.

Однак за лаштунками дедалі частіше з'являються ознаки того, що МОК працює над реінтеграцією Росії, можливо, вже з прицілом на Літню Олімпіаду в Лос-Анджелесі 2028 року.

Ковентрі підкреслила в Мілані, що Міжнародний олімпійський комітет повинен "забезпечити нейтральність спорту як простору, де кожен атлет може вільно змагатися, не піддаючись впливу політичних чи урядових розбіжностей", навіть якщо наразі "не існує жодного плану" для вирішення проблеми, пов'язаної з Росією.

Насамперед федерації єдиноборств і зимових видів спорту впродовж останніх місяців зробили кроки до реінтеграції росіян, допустивши до змагань російських спортсменів - частково повністю, частково в нейтральному статусі. Президент ФІФА Джанні Інфантіно також нещодавно не виключив повернення російських футбольних команд до міжнародних змагань.

Водночас Гераскевич висловив занепокоєння щодо небезпечної нормалізації ситуації: "Це дійсно викликає сумніви, - зазначив він у коментарі для німецького видання Süddeutsche Zeitung. - Мені здається, що МОК, а також менші спортивні федерації все більше піддаються російському тиску. Здається, що мова вже не йде про критерії чи принципи, а лише про те, щоб знову допускати ці країни та їхніх атлетів."

Два українських міністри, а саме міністр молоді та спорту Матвій Бідний і міністр закордонних справ Андрій Сибіга, у день старту Олімпійських ігор у Мілані виступили з спільною заявою. Вони закликали міжнародні спортивні організації підтримувати чинні обмеження щодо участі спортсменів з Росії та Республіки Білорусь у міжнародних змаганнях.

"Будь-яке послаблення обмежень для атлетів з країн-агресорів є абсолютно недопустимим", - підкреслили українські посадовці у своєму зверненні, нагадавши МОК про сотні українських спортсменів, які загинули через російську агресію.