Український Холанд: Основна інформація про Артема Степанова.

17-річний Артем Степанов, форвард юнацької збірної України, вперше з'явився на полі у складі основної команди леверкузенського "Баєра". Уродженець Волині вийшов на заміну під час матчу Ліги чемпіонів проти "Зальцбурга". На той момент "фармацевти" вже забезпечили собі впевнену перемогу з рахунком 5:0.

Отже, Степанов встановив кілька нових рекордів. Він став наймолодшим українцем, який зіграв у Лізі чемпіонів, обійшовши попередній рекорд Дмитра Чигринського, який дебютував на цьому рівні у віці 18 років. Крім того, він також став наймолодшим футболістом "Баєра" в історії ЛЧ, перевершивши досягнення нинішнього гравця "Арсенала" Кая Хаверца.

Лазарет "Баєра" заповнений. Леверкузенці через проблеми зі здоров'ям втратили багато гравців атакувальної лінії. Насамперед, мова про нігерійського нападника Віктора Боніфейса. У поточному сезоні Бундесліги він вже забив 8 голів. Це силовий нападник, який за своїм профайлом схожий на Степанова. У Хабі Алонсо залишився тільки один нападник - чех Патрік Шик.

Також поза грою перебувають вінгери - француз Мартін Тер'є та марокканець Амін Адлі. Плюс атакувальний півзахисник німець Йонас Хофманн. У останніх матчах "Баєр" навіть не може назбирати гравців на повну заявку.

Наставник команди Хабі Алонсо має кадровий голод в лінії атаки. Коли у тебе випадають три гравці атакувальної лінії, то нічого іншого не залишається, як довіряти молодим футболістам. Степанов зараз є найкращим форвардом юнацької команди. У поточному сезоні на його рахунку 10 голів за команду U-19. Минулий сезон також для Артема був результативним.

У Європі ситуація виглядає інакше: коли ключовий гравець отримує травму, його місце займає футболіст із юнацької команди. Молоді таланти регулярно інтегруються в тренування з основним складом. Степанов уже неодноразово тренувався з першою командою, так само як і інший український легіонер леверкузенців, воротар Олександр Петренко.

Дебют Степанова за першу команду "Баєра" потрібно розцінювати, як аванс. Навряд чи він готовий бути успішним на рівні дорослого футболу. Тренер показує, що довіряє українському нападнику, вірить у нього, дає шанси. Далі все залежить виключно від самого Артема. Йому потрібно працювати ще більше, щоб дійсно закріпитися у дорослому футболі. Коли почнуть повертатися травмовані гравці, то ситуація зміниться не в кращий бік. Одна справа - аванс та вихід на заміну, коли доля поєдинку вже вирішена, а зовсім інша - вигравати конкуренцію у гравців національних збірних. Якщо говорити об'єктивно, поки Степанов слабший від Патріка Шика та Боніфейса. Вінгери Тер'є та Адлі також додадуть глибини на позиції форварда.

Коли штучно гравець потрапляє до дорослого футболу, то це може мати серйозні наслідки. Для прикладу, Тарас Михавко став основним гравцем "Динамо" у поточному сезоні не тому, що він виграв конкуренцію, а тільки через травми партнерів. Олександр Шовковський інколи взагалі не мав альтернативу парі Біловар-Михавко. Дуже схоже, що Тарас просто не витримав такого рівня та поки до нього не готовий. Бажання, не підкріплене можливостями, може мати дуже серйозний удар по психології гравця та його впевненості.

Артем Степанов родом із Луцька. Його батько, Роман, також був професійним футболістом і грав за команди "Волинь", "Динамо" з Бреста та ФК "Львів". У 2018 році він завершив кар'єру. Роман грав на позиції опорного півзахисника, хоча не здобув особливих досягнень у своїй кар'єрі.

Артем грав за "Волинь" з 2013 по 2020 рік. Після цього він провів два роки в структурі "Шахтаря", а коли почалася війна, разом із родиною переїхав до Німеччини. Як мені відомо, сім'я Степанових не поспішала укладати угоду з донецьким клубом, тому в умовах війни Артем мав можливість залишити "Шахтар" без жодних компенсацій. Тоді ж троє представників "гірників" 2007 року народження, родом із Західної України, приєдналися до "Баварії". Стрільчук та Оліченко залишилися в Мюнхені, тоді як Степанов так і не підписав контракт. У футбольних колах ходили чутки, що мюнхенці підозрювали, що Артем старший за свій офіційний вік.

У Леверкузені справи Артема пішли вгору. Він відразу почав багато забивати за команду 17-річних і долучатися до команди U-19. Цього сезону грає в Юнацькій Лізі УЄФА та навіть забив гол у ворота "Мілана". З цього сезону він вже став повноправним гравцем юнацької команди. Час від часу запрошувався до тренувань із першою командою. Точно знаю, що інтерес до гравця мали італійські та англійські клуби. Але українець вирішив залишитися у Німеччині та підписав довгостроковий контракт із Леверкузеном. У Німеччині гравця опікає батько, який працює у клубі водієм.

Степанов є ключовим форвардом юнацької збірної України. Через це інші два нападаючі 2007 року народження - Богдан Попов і Дмитро Богданов - змушені виконувати роль гравців на флангах. Артем взяв участь у кваліфікації до Євро U-17, а також у фінальному етапі змагання. Спочатку він тренувався під керівництвом Володимира Єзерського, а згодом - Юрія Мороза. Проте на Євро його виступи не справили враження. Дмитро Михайленко запрошував Артема на селекційний збір у 2006 році, але в підсумку він не був обраний для участі в кваліфікації.

Зараз у Степанова з'являються нові можливості, які можуть привести його до участі в молодіжному чемпіонаті світу та до складу молодіжної збірної, за умови, що він продовжить грати за основну команду "Баєра". У наступному наборі він має реальний шанс потрапити до молодіжної збірної України, оскільки в команді фактично залишився лише Ігор Горбач.

Безумовно, основною перевагою Степанова є його антропометричні дані. На тлі своїх однолітків він вирізняється значною фізичною міццю. Артем майстерно використовує свої габарити, здобуваючи перемоги в силових дуелях. Це особливо помітно на юнацькому рівні, де такі навички приносять чималі успіхи. Його можна вважати українським аналогом Ерлінга Холанда або ж продовженням традицій, започаткованих Артемом Довбиком.

Артема можна провести в паралель із Матвієм Пономаренком, футболістом з Динамо. Завдяки своїм природним здібностям і фізичній силі, він досягає успіху серед своїх однолітків. Але коли йдеться про гру проти дорослих спортсменів, силових якостей не вистачає. Для успіху потрібні не лише хороші фізичні характеристики, але й інші навички. Матвій поки що не може вирішити цю проблему. Залишається сподіватися, як проявить себе Артем на професійному рівні.

Степанов - справжній представник класичних нападників. Це гравець, спеціалізований на завершальних ударах, який потребує допомоги від півзахисників. Він вміє грати в один дотик, передбачати моменти та завершувати атаки. Проте самостійно йому складно створити нагоди для гола. В сучасному футболі захисники також володіють високими фізичними характеристиками та добрими антропометричними даними.

Основною проблемою Степанова є його характер. Він часто мав конфлікти з тренерами юнацьких збірних України, виражаючи своє невдоволення замінами. Гравець ставив себе вище за інших членів команди, що негативно впливало на атмосферу в колективі. Існує ймовірність, що відсутність виклику до збірної 2006 року була викликана не лише його футбольними навичками, а й особистими рисами.

Можливо, егоїзм для нападника - хороша річ. Пригадайте того ж Златана Ібрагімовича, який теж має дуже непростий характер. Але завдяки власній харизмі досяг дуже багато чого у футболі. Відповідь на це питання дасть тільки подальша кар'єра Артема. Складний характер - це не тільки негатив. З цього також можна взяти користь.

Варто підкреслити, що Україна може втратити Степанова для національної збірної. Німеччина нещодавно спростила процедуру отримання громадянства. За 3-4 роки можна отримати паспорт, а для обдарованих спортсменів цей процес може бути ще швидшим. Якщо Артем продовжить демонструвати швидкий прогрес і регулярно з'являтиметься у складі основної команди "Баєра", він цілком може змінити своє футбольне громадянство вже на рівні молодіжної збірної. Можливо, Україні варто вже зараз розглянути цю ситуацію і залучити його до складу національної команди, аби уникнути непорозумінь у майбутньому.

Майбутнє Артема Степанова лежить у його власних руках. Ключовим моментом є те, щоб, отримавши шанс у складі основної команди, він не втратив голову і не піддався спокусі зіркової хвороби. Він має певну схильність до таких ризиків. Історія показує, що багато молодих талановитих футболістів губилися після свого першого успіху. Це особливо актуально в контексті української ментальності, де переоцінка наших спортсменів може бути небезпечною. Тому зараз Степанову надзвичайно важливо зосередитися на своїй грі та встановити нову мету – забезпечити собі постійну ігрову практику у складі першої команди "Баєра".