В Україні зібралися практично всі найсильніші команди, проте й суперники не відстають. Презентація молодіжного Євро.

Чемпіонат Європи U-21 розпочнеться 11 червня в Словаччині. Збірна України дебютує 12 червня о 18:00, зустрічаючись з командою Данії. Потім, 15 червня о тій же годині, українці змагатимуться з фінською командою, а 18 червня проведуть матч проти Нідерландів.

"Чемпіон" прийняв рішення детально оголосити про проведення турніру.

На самому початку, замість тисячі слів - заявка наших.

Воротарі: Руслан Нещерет (Динамо Київ), Георгій Єрмаков (Олександрія), Владислав Крапивцов (Жирона, Іспанія);

Захисники: Костянтин Вівчаренко, Тарас Михавко (обидва - Динамо Київ), Ілля Крупський (Ворскла Полтава), Артем Смоляков (Лос-Анджелес, США), Володимир Салюк (Металіст 1925 Харків), Едуард Козік (Колос Ковалівка), Віталій Роман (Рух Львів), Арсеній Батагов (Трабзонспор, Туреччина);

Півзахисники: Володимир Бражко, Назар Волошин, Максим Брагару, Валентин Рубчинський (всі - Динамо Київ), Ілля Квасниця, Олег Очеретько (обидва - Карпати Львів), Єгор Ярмолюк (Брентфорд, Англія), Олександр Яцик (Зоря Луганськ), Антон Царенко (Лехія, Польща), Владислав Велетень (Колос Ковалівка).

Нападники: Богдан В'юнник (Лехія, Польща), Владислав Ванат (Динамо Київ).

Приємно відзначити, що навіть Ярмолюка з англійської Прем'єр-ліги вдалося зацікавити молодіжним турніром. Ванат, Батагов та Бражко вже так давно на передовій уваги, що їх важко вважати молодими гравцями – вони мають чималий досвід. Ванат приїхав з титулом найкращого футболіста УПЛ. Тому не дивно, що наша команда виступила на турнірі з великим успіхом: після восьми турів молодіжна команда здобула вісім перемог.

На завершальному етапі, хоча Сербія та Англія змогли здобути перемогу над Україною на своїх полях, британці навіть відсунули нашу команду на друге місце. Проте основне завдання вже було виконане. Не варто недооцінювати: на молодіжних турнірах існує своя ієрархія, і пройти відбір, обігравши таких беззаперечних фаворитів, як серби (які мають одне золото та три срібла на Євро), є значним досягненням. Унаї Мельгоса, який довго працював у команді під керівництвом Реброва, показує кращі результати без нього, ніж Ребров у своїй роботі з ним.

Нідерланди - країна, яка на молодіжному рівні є навіть більшим топом, ніж на дорослому. Розсип талантів у них був, є і, напевно, буде завжди - з тієї команди, яка у фіналі молодіжного Євро-2006 розгромила команду Михайличенка, велику кар'єру зробили Хунтелар, Вермеєр, Влаар, Схаарс, Еммануельсон, Айсатті. І це ще Ворм та Пасвер дивилися той матч із лави запасних.

Хто ж це? Маатсен - найбільш досвідчений футболіст, чий відхід став причиною провального старту Боруссії Дортмунд у минулому сезоні. Нині він виступає за Астон Віллу, де значно сприяв прогресу команди, яка перетворилася з аутсайдера на одного з лідерів. Цей крайній захисник, що відповідає сучасним вимогам гри, не лише активно підтримує атаки, а й має надзвичайно високий рівень майстерності.

Кеннет Тейлор вже тривалий час привертає увагу: у кожному з трьох останніх сезонів, виступаючи за Аякс, він провів понад 40 матчів, а також зіграв за національну команду. Цей обдарований і креативний півзахисник удостоївся престижної нагороди Марко ван Бастена, що присуджується кращим футболістам року у клубі. Девайн Ренч і Салах-Еддін підписали контракти з Ромою, що сприяло створенню надійної оборони для "вовків". Райан Фламінго, який грає в основному складі ПСВ, забив гол, що допоміг команді вибити Ювентус і пробитися до 1/8 фіналу Ліги чемпіонів. І не варто забувати, що представники Ередивізії демонструють високий рівень гри, це безсумнівно.

Схожі слова можна сказати про молодих футболістів Данії – навіть в Аяксі, відповідно до давньої традиції, знайдеться один з них. Спадкоємцем Лаудрупів та Еріксена став Антон Гоеї, який зараз грає на позиції правого захисника "євреїв". Також варто згадати ще одного захисника, що перейшов до римського клубу цієї зими – Олівер Провстгор тепер захищає кольори Лаціо. Крім того, у великій англійській команді грає Вільям Осула, який виступає за Ньюкасл. Проте, варто зазначити, що загальний рівень данських зірок помітно нижчий: вони рідко з'являються в топ-лігах, і наша команда в цьому плані виглядає на одному рівні.

Фіни, безсумнівно, поступаються нашим. У списку клубів Челсі виглядає досить вражаюче, проте Лукас Бергстром не потрапляє навіть до трійки найкращих воротарів "синіх". Наразі він виступає в оренді за команди, які не можуть похвалитися високими досягненнями, як і більшість гравців у складі "філінів". Значна частина їхнього складу походить зі слабшого фінського чемпіонату, а також легіонерів з нижчих дивізіонів Німеччини та Іспанії. З таким складом команда просто зобов'язана ставити перед собою цілі щодо перемоги.

Історичний рекорд за кількістю перемог у турнірі наразі ділять Іспанія та Італія. Цікаво, що обидві команди опинилися в одній групі, причому в групі А, де також грають господарі турніру. Ось це дійсно випадковість: словаки отримали справжніх фаворитів! І не варто забувати про Румунію, яка також заслуговує уваги – це вже четвертий поспіль Євро, до якого пробилася ця команда.

Склади топів цього разу виявилися досить скромними. З усіх видатних молодих гравців Барселони до "ла рохіти" потрапили лише глибоко запасний Пабло Торре та Жерар Мартін, який поки що не встиг проявити себе у Барсі на належному рівні. Що стосується Реала, то там не відправили жодного представника (вони й у основну збірну зазвичай обирають небагато гравців), а з Атлетико до збірної потрапив лише Алехандро Ітурбе, який не мав ігрової практики у першій команді. Водночас, усі проблеми Іспанії впливають на національну збірну, яка комплектується з гравців топ-ліги, тож команди на кшталт Валенсії та Сосьєдада, які стали основними, також здатні виховувати нові футбольні таланти.

У складі італійців виділяється Віллі Ньонто - вічно перспективний форвард, який допомагав Лідсу перемагати на Енфілді Ліверпуль ще три роки тому. Так, Лідс потім вилетів, а Ньонто досі у ньому, бо нестабільний - але на тлі 99% учасників турніру такий гравець, який зіграв майже 200 (!) матчів на високому рівні, практично ветеран. Руджері - важливий гравець Аталанти, Ндур, який до 20 років зіграв за п'ять команд (Бенфіка, ПСЖ, Брага, Бешикташ, Фіорентина), теж має великий досвід... Загалом проти такої команди непросто буде навіть іспанцям. Решті хочеться просто побажати удачі.

У групі Б на старт виходить чинний володар трофею. Англійці у 2023 році сформували вражаюче сильний склад, до якого увійшли Палмер, Гордон, Мадуеке та Гіббз-Вайт, залишивши суперникам мінімум шансів. І нинішня команда виглядає досить потужно. Джоб Беллінгем незабаром завершить свій перехід до дортмундської Борусії, а Еліотт та Кванса залишаються в запасі Ліверпуля через надзвичайну конкуренцію (проте, коли Еліотту випала нагода, він забив вирішальний гол у Парижі). Лівраменто вже зіграв майже 100 матчів у АПЛ.

Цікаво, що стартові умови майже ідентичні: як і два роки тому, команду "трьох левів" формують Німеччина та Чехія. Однак тоді четвертим учасником групи був найскромніший Ізраїль, який зміг дістатися до півфіналу (голкіпер Перець після цього перейшов до Баварії) — тобто бундестім не змогли пройти далі з групи. Проте у них є потужний склад для відновлення: з Айнтрахта прибули двоє перспективних захисників, Браун і Коллінз, а також вінгер Кнауфф. Останній є яскравим талантом, який вже встиг провести майже 200 матчів за дортмундську Боруссію та Айнтрахт.

Нік Вольтемаді, навіть у складній ситуації в Штутгарті, зміг забити 12 голів у своєму дебютному сезоні. Ноа Атуболу продемонстрував неймовірні вміння на воротах Фрайбурга, а "середняки" на кшталт Майнца, з якого були викликані двоє гравців, провели відмінний сезон. Загалом, німецька команда може сподіватися на серйозний прорив. Шанси на вихід з групи виглядають обнадійливо: чеська команда має досить скромний склад, а Словенія, яка вперше за довгий час пробилася на турнір, виглядає як просто статисти. Проте, не варто забувати, що два роки тому аналогічні думки були про Ізраїль.

Група С викликає неабиякий інтерес, адже у випадку виходу збірної України їй доведеться змагатися саме з її представниками. Ніяких легких матчів тут не передбачається - за будь-яких обставин. По-перше, у складі присутні французи з їхньою черговою зірковою командою. Форвард Матіс Тель вже встиг не лише пограти, а й здобути ряд титулів: два чемпіонства з Баварією та Лігу Європи з Тоттенгемом. Також до команди приєдналися перспективний атакуючий хавбек Жан-Маттео Баойя з Айнтрахта та Тьєрно Баррі з Вільярреалу, який у минулому сезоні в Ла Лізі відзначився 11 голами. Не варто забувати й про Лукебу, який вже давно став основним захисником РБ Лейпциг. Загалом, всім командам буде нелегко.

У португальців гравців на виду менше, але... Все ж таки всі розуміють, що цих хлопців із Бенфіки та Спортингу буде продано до топ-клубів за суми від 50 мільйонів. Соареш вже зараз підпирає Трубіна і у багатьох матчах сезону виходив у основі Бенфіки. Жеованні Кенда - важливий "крайній" Спортингу, Карлос Форбс поки що отримує ідеальну футбольну освіту: спочатку Аякс, потім Вулверхемптон, де дуже багато співвітчизників - можна чекати прорив. Якраз для таких збірних, як португальці, молодіжні турніри - вітрина, можливість проявити себе. Із попередніх п'яти турнірів два португальці закінчили у фіналах - може, "вистрілять" і цього разу.

Вже стало очевидним, що грузинський футбол переживає справжній підйом. Окрім явних досягнень, таких як плейоф чемпіонату Європи та успіхи Кварацхелії та Мамардашвілі в провідних клубах, є й менш помітні аспекти. Цей молодіжний чемпіонат Європи став для Грузії вже другим поспіль, адже на попередньому турнірі команда змогла вийти до фінальної стадії вперше в історії. Тоді грузини виграли групу, в якій були Нідерланди, Бельгія та Португалія, але в наступному матчі зазнали невдачі від Ізраїлю. Чи зможуть вони цього разу встановити нові рекорди?

Склад команди Грузії, без сумніву, виглядає як "темний ліс" – Азаров та Майсурадзе виділяються лише через своє представництво в клубах УПЛ. Проте для молодіжних збірних турніри такого формату стають відмінною нагодою для демонстрації своїх здібностей, на відміну від португальських футболістів. Це також стосується і польської команди, всі гравці якої виступають у менш відомих лігах. Врешті-решт, чи дійсно сучасна УПЛ є такою потужною? Усі навчилися грати, і важливо прагнути до максимального результату, а не сподіватися на помилки суперників.