Від фанатів до знаменитостей: хто підтримує Фіорентину?

Історія фанатської підтримки "Фіорентини" є багатошаровою та тривалою. Організоване вболівання за цю команду бере свій початок ще в 1931 році, коли було створено Ordine di Marzocco — захоплену та демократичну групу, до складу якої входили як прості фанати, так і респектабельні особи у дорогих костюмах. Ця організація активно підтримувала "фіалок" на найбільших стадіонах Італії протягом багатьох років. Члени групи також займалися розповсюдженням флаєрів із текстом гімну "Фіорентини", відомої пісні "О, "Фіорентина" авторства Марчелло Манні, щоб кожен уболівальник мав можливість приєднатися до співу. Ordine di Marzocco вважається першою організованою групою фанатів в історії італійського футболу, а відомий автор Філіппо Луті, який здобув популярність завдяки своїм книгам, навіть присвятив 208-сторінкову ілюстровану працю історії цього угрупування.

У середині 1960-х років почали формуватися групи, які вже більше нагадували сучасні організовані фанатські структури. Серед них були Vieusseux (названі на честь відомої бібліотеки у Флоренції), 7bello та Amici Viola Sesto. Варто зазначити, що на відміну від багатьох молодших фанатських об'єднань, ці групи продовжують існувати й донині. У вересні 1965 року, за ініціативою тодішнього президента "Скуадри Віоли" Нелло Бальїні, було засновано офіційний координаційний центр для вболівальників "Фіорентини". Першим президентом цього центру став Альфредо Маноеллі, а згадані угруповання стали його частиною. Згодом до них приєдналися фан-клуби "фіалок" з інших міст, таких як Тренто, Мачерата, Анкона та інші. Помітне збільшення кількості клубів прихильників "Фіорентини" сталося після того, як команда виграла скудето наприкінці 1960-х років. Тоді чимало флорентійських фанів відвідали Київ на матч Кубка чемпіонів проти "Динамо". На жаль, ця гра закінчилася трагедією: один з уболівальників "Динамо" загинув через постріл із ракетниці з італійського сектора (принаймні, так стверджує офіційна версія).

У 1974 році президент Маноеллі покинув цей світ, і новий лідер був обраний на зборах фан-групи шляхом голосування. У заході взяли участь 136 представників. Президентом став Луїджі Боні, а почесним президентом – Маріо Фантекі. Проте 19 січня 1975 року, під час матчу "фіалок" у Турині проти "Ювентуса", Фантекі помер від серцевого нападу. Прощання з видатною постаттю у фанатському русі "Фіорентини" відбулося на "Стадіо Комунале" (тепер відоме як "Артеміо Франкі"), де зібралися всі члени команди та керівництво клубу.

Ультрас-угруповання почали активно формуватися та розвиватися в 1970-х і 1980-х роках. Зокрема, у 1973 році було створено Ultras Viola. На чолі цієї групи стояв молодий уродженець Прато на ім'я Стефано Б'яджині, якому на момент заснування було всього 18 років, і його прозивали Помпа. Дружба з фанатами "Верони" почалася, коли Стефано приїхав на скутері на трибуну "веронезі", що справило враження на місцевих ультрас. Однак, у 1978 році, Б'яджині потрапив до лікарні після сутички з фанатами "Мілана", які належали до угруповання Brigate Rossonere. Він відстоював свій банер, проте це призвело до серйозних наслідків для його здоров'я. Врешті-решт, Ultras Viola припинили своє існування в 1983 році внаслідок арештів своїх лідерів після жорстоких зіткнень із фанами "Роми", в результаті яких семеро римлян отримали ножові поранення. Доля Б'яджині була трагічною - він помер у 37 років від важкої хвороби. Після його смерті вболівальники "Мілана" вшанували пам'ять свого колишнього суперника, створивши невеликий банер на його честь.

У 1978 році в середовищі Ultras Viola виник розкол, який став значним моментом у історії фанатського руху "фіалок". Тоді було створено Collettivo Autonomo Viola, яке в 1986 році взяло під контроль основну фан-трибуну. У 1989 році з'явилася нова група - Quinto, а на початку нового тисячоліття, у 1993 році, офіційно оформлена фан-банда Marasma. Протягом 10 років проіснувало угруповання Vecchia Guardia. 2011 рік став знаковим для "фіалок": завершила своє існування група Collettivo Autonomo Viola, але натомість з'явилася команда Unonoveduesei, яка швидко здобула популярність на ультрас-сцені "Фіорентини". Наступного року була заснована група Quelli di sempre, що мала гасло, цитоване з Бертольда Брехта: "Ми сіли не з того боку, позаяк усі інші місця були зайняті". У 2012 році з'явилося угруповання Pride of Florence. Усі ультрас-групи "фіалок", які виникли в цей період (початок 2010-х), продовжують своє існування до сьогодні.

Назагал представники ультрас-угруповань, що підтримують "Фіорентину", відзначаються подеколи саркастичним ставленням до керівництва клубу, іронічним сприйняттям дійсності, шаленою відданістю своїм улюбленцям. Нелюбов до "Ювентуса" іноді б'є аж за край, не без того. Якщо налипки з написом "Зона, вільна від горбунів" ("горбунами" у Флоренції звуть тифозі "Старої Синьйори", мовляв, підтримують старушенцію, а за іншою версією, форма "Юве" в 1950-ті напиналася від вітру, нагадуючи горб, відтак і прізвисько пішло гуляти галасвіта), що йдуть, мов гарячі пиріжки чи славнозвісне італійське морозиво спекотної днини, можна класифікувати як ознаку іронії, то глузування над загиблими "ювентіні" на стадіоні "Ейзель" у 1985 р. (банер "На 39 горбунів менше" - за кількістю загиблих, а також використання шаликів "Ліверпуля" на матчах проти "Юве"), звісно, не додають симпатій фанам "Віоли".

Політичні погляди? Фани "Скуадри Віоли" завше відкидали політику, акцентуючи це в слогані né di sinistra né di destra ("ні ліворуч, ні праворуч"). Власне, позапартійна, неполітизована підтримка була впроваджена на початку 1970-х Стефано Б'яджині, про якого йшлося вище. Й звідтоді в цьому сенсі мало що змінилося. В усякому разі товаришувати фани "Фіорентини" можуть як із лівими, так і з правими угрупованнями. 24 вересня 2023 р. під час хвилини мовчання через смерть 11-го президента Італії Джорджо Наполетано на матчі "Удінезе" - "Фіорентина" стадіон в Удіне освистував спочилого політика. Натомість гостьовий фан-сектор підкреслено співав пісню "Свободу ультрас", щоб наголосити на своїй аполітичності. Утім, 14 березня 2024 р. на домашньому матчі "Фіорентини" проти "Маккабі" з Хайфи було вивішено палестинські прапори, а також скандувалися антиізраїльські гасла. Відтак можна сказати, що допевна аполітичність флорентійських трибун було порушено.

Як вже було зазначено раніше, вболівальники "Фіорентини" підтримують дружні зв'язки з фанатами "Верони", а також з тифозі "Торино", "Модени", "Катандзаро", лісабонського "Спортинга", угорського клубу "Уйпешт", шотландського "Абердина" та англійського "Шеффілд Венсдей". Водночас, вони мають конфлікти з ультрас "Ювентуса", міланськими командами, "Наполі", "Аталантою", "Дженоа", "Болоньєю", "Венецією", "Ромою", "Пізою" та іншими.

Як організувати фанатський протест

Великим прихильником "фіалок" був Нарчизо Паріджі - співак, якого називали голосом "Фіорентини", адже він виконував пісню, яка впродовж тривалого часу була офіційним гімном клубу. Вже на межі 2010-х -2020-х рр. на стадіоні лунала пісня іншого великого прихильника "фіалок", завсідника стадіону "Артеміо Франкі" - Пупо: Firenze Santa Maria Novella. В ній зокрема є слова, які можна перекласти приблизно так: "Для "Фіорентини" цей рік вдалий, а Антоньйоні наш герой зухвалий".

Всіляко підкреслює свою прихильність до команди у фіолетових футболках колишній мер Флоренції та колишній італійський прем'єр Маттео Ренці. Хоча на виборах голови міста свого часу він переміг саме колишнього футболіста - воротаря "Фіорентини", правоцентристського політика Джованні Галлі.

Знана стрибунка в довжину, 2-разова чемпіонка світу Фіона Мей - віддана прихильниця "Фіорентини". Вона й дотепер згадує свої неабиякі враження від гри Габріеля Омара Батістути.

Відомий режисер і часом політик Франко Дзеффіреллі, який ставив такі театральні класики, як "Гамлет", "Отелло" та "Ромео і Джульєтта", а також створював фільми з аналогічними назвами, протягом всього свого 96-річного життя палко підтримував свою улюблену команду "фіалки". Коли в рамках скандалу кальчополі його улюбленці були відправлені до Серії B, він навіть запропонував фанатам організувати акцію протесту та самостійно її зрежисував. Близько 300 уболівальників захопили одну з залізничних станцій у Флоренції, лягли на рейки, фактично зупинивши рух між північчю та півднем Італії. Дзеффіреллі заявив, що таким чином країна виявилася поділеною навпіл. Окрім того, він не скупився на критику Мішеля Платіні, коли той очолював європейський футбол, стверджуючи, що "ювентіно" заважає "фіалкам" на міжнародній арені, і навіть назвав легендарного француза "справжньою змією".

Гарячим прихильником "фіалок" є й 2-разовий лавреат пісенного фестивалю в Сан-Ремо (в 1990 р. переміг у номінації "Нові імена", а в 2004 р. в категорії "Дорослі") Марко Мазіні. Він регулярно публічно коментує клубні новини й, зокрема, палко вітав Стефано Піолі на тренерському містку флорентійців, вважаючи його одним із найкомпетентніших фахівців у кальчо.

"Флоренція завжди залишиться в моєму серці. Навіть зараз, коли я переживаю радощі чи смуток через футбольну команду, моїм беззаперечним вибором є "Фіорентина", - ділиться своїми емоціями знаний італійський співак Раф, представник електро-поп жанру (або, якщо бажаєте, "італо диско"). Проте "фіалки" не були його першою футбольною пристрастю. Спочатку він вболівав за "Інтер". Лише після переїзду в молодості до столиці Тоскани, він закохався в місцевий футбольний клуб (тоді кольори флорентійців захищав легендарний Роберто Баджо!) і з того часу його підтримка залишилася незмінною."

Хоч матч вдома проти "Полісся" "фіалки" й зіграють не на своєму звичному стадіоні, певна кількість прихильників, які вважають "Флоренцію" своєю любов'ю, а татуювання підтверджують їхню приналежність до певних фанатських груп, все ж відвідають гру. Ця спільнота яскраво продемонструє свої вокальні таланти у підтримці улюбленої команди.