Зібанеджад – чи не заслуговує він на увагу?

Колись олімпійський хокейний турнір (тоді ще без спеціального гендерного уточнення) розпочинався до офіційного відкриття Олімпійських ігор. Сьогодні ж ця особливість змагань нагадує витримане вино — вона настоюється і подається лише через кілька днів після церемонії відкриття. Це, очевидно, робиться для того, щоб чоловічі (тепер вже неодмінно варто зазначити) хокейні команди могли брати участь у церемоніальних заходах перед стартом Олімпіади, не відволікаючись від підготовки.

Хто ж стане яскравою зіркою Ігор у Мілані - Кортіні? Я б хотів звернути увагу на шведського форварда ірансько-фінського походження Міку Зібанеджада. Цей 33-річний гравець вже має значний досвід, але, на мою думку, він все ще на етапі розкриття свого потенціалу. У 2018 році він здобув титул чемпіона світу з національною командою Швеції і тепер прагне додати до своєї медальної колекції золоту олімпійську нагороду. Які ж шанси він має для досягнення цієї мети?

Відзначаємо абсолютно унікальну ментальність у світі хокею, адже Міка є вихідцем зі Швеції, сином іранця (Мехрдад Зібанеджад емігрував у 1983 році через ірано-іракську війну) та фінки (Ритва, що народилася в Палтамо – районі, відомому своїм найнижчим ВВП на душу населення в Фінляндії).

Це поєднання іранського прагматизму, який соціологи часто описують як "базарну майстерність" у позитивному сенсі, разом із повагою до колективізму, а також фінською рішучістю та цілеспрямованістю (як він сам зазначає, "все стане можливим, якщо віддатися процесу повністю"), формує основи успіху в хокеї, спираючись на скандинавські хокейні традиції.

"Футбол для мене - це релігія", - так казав Зіббі в інтерв'ю після відвідування матчу англійської Прем'єр-ліги МЮ - "Челсі" під час міжсезонної відпустки. Він сам зізнається, що на відпочинку воліє взагалі не розмовляти на хокейні теми, натоміть заповнює той розмовний і глядацький вакуум... футболом. Відпускне абстрагування від хокею - багаторічна традиція для Зібанеджада, й він упевнений у тому, що це дає змогу добре підготуватися до сезону саме психологічно. Так, він у дитинстві починав саме з футболу й зберіг любов до гри мільйонів, навіть уже будучи справжньою зіркою в іншому вид спорту.

Із суто хокейних чеснот Міка має неабиякий голплюспасівський хист, адже від кінця 2010-х рр., перебуваючи в складі "Нью-Йорк Рейнджерс", менш як пів сотні очок (гол + пас) за підсумками регулярного сезону не набирає. Якщо ж врахувати й плей-оф, то зчаста ця цифра наближається до сотні, а в сезоні-2021/22 перевищила той гросмейстерський показник. Та й на чемпіонатах світу не пасе задніх у бомбардирських перегонах.

Зокрема, на переможному турнірі "Тре Крунур" у 2018 році Зібанеджад набрав 11 очок (6 голів і 5 асистів) і зайняв 7-ме місце. Його показник +/- складав +10. У фінальному матчі проти швейцарської команди Зібанеджад зрівняв рахунок потужним кидком з синьої лінії під час гри в більшості, що стало його фірмовим стилем! Проте, на жаль, він не зміг реалізувати післяматчевий штрафний кидок. Незважаючи на це, завдяки злагодженим діям партнерів, скандинавська команда все ж виявилася більш майстерною в серії.

Є в Зіббі й особлива прихильність до хет-триків. У березні 2021 р. він двічі поспіль відзначався трьома закинутими шайбами в матчах проти "Філадельфії". А в цьогорічній зимовій класиці (там "Рейнджерс" виграв із рахунком 5:1 у "Флориди Пантерз" за 17-градусної весняної температури в Маямі, довелося навіть застосовувати штучне охолодження) став кращим гравцем знову ж таки з 3-ма голами.

Більше того, Зібанеджад увійшов в історію Зимової класики як перший гравець, який оформив хет-трик, а також став першим, хто здобув 5 очок за системою гол + пас, беручи участь у всіх голах своєї команди. Спочатку він обіграв російського воротаря "Флориди" Сєргєя Бобровського, вразивши його з близької відстані після передачі з лівого флангу.

Далі в контратаці використав передачу партнера й кинув у незахищений росіянином кут воріт. І крапку в матчі швед поставив уже в епілозі зустрічі, коли флоридці замінили воротаря 6-м польовим гравцем: перехопив шайбу, обіграв опонента й без метушні, навіть не покидаючи своєї зони, влучно кинув по воротах суперника. Принагідно зауважу, що "Рейнджерс" і назагал чудово почуваються в матчах просто неба. Для них звитяга над "Флоридою" стала вже 6-ю в подібних зустрічах.

У Міки вже були випадки, коли він забивав п’ять голів у одному поєдинку. У березні 2020 року, перед початком пандемії коронавірусу, він продемонстрував неймовірну результативність у зустрічі проти "Баффало", в якій його команда "Рейнджерс" здобула перемогу з рахунком 6:5. Цікаво, що швед став третім гравцем в історії клубу, якому вдалося досягти такого успіху.

Перші два - Дон Мердок (у 1976-му) та незабутній олімпійський чемпіон-80 Марк Павеліч (в 1983-му). Додам, що в Павеліча друга дружина була українкою, яка, на жаль, загинула за трагічних обставин, випавши з балкону, коли шукала краще місце для мобільного зв'язку. Сам же Павеліч укоротив собі віку в 63-річному віці. Й у ці олімпійські дні зчаста згадують того яскравого гравця хорватського походження...

Оглядачі повсякчас відзначають і неабиякий плеймекінг шведського форварда. Він, будучи вельми результативним гравцем, водночас, аж ніяк не є жадібним і залюбки поділиться передачею з партнером, що перебуває у вигіднішій позиції. Так, на початку 2020-х два сезони поспіль показник його асистів у енхаелівській регулярці перевищував пів сотні.

Можна відзначити й психологічну стійкість Мікса, адже незрідка він закидає в овертаймах, коли нервове напруження сягає апогею. Є в нього й характерна риса, яку називають трудовою етикою. Це - відповідальність за партнерів і за результат. Вочевидь, це й зумовлює його віцекапітанство в нью-йоркському клубі.

За межами хокею Зібанеджад є вправним діджеєм і музичним продюсером. Це, певно, так само допомагає створювати гармонію і в грі. До слова, один із ніків Міки - Диджей ЗБад. Утім, чимала частина фанів "Рейнджерс" використовує більш зобов'язувальні прізвиська: Хокейний Ісус або Зібанегод.

Зверну увагу на один аспект, який на перший погляд може бути непомітним, але, на мою думку, є досить суттєвим. Я назву його урбанізацією. Стокгольм, Оттава (де "Сенаторз" колись обрали Міку під 6-м номером драфту), Нью-Йорк — це ті міста, де Зібанеджад реалізував свій професійний потенціал. Столиці країн поряд зі столицею світу.

Саме звідти, як на мене, вміння давати собі раду на обмеженому просторі північноамериканських майданчиків (незрідка європейцям, надто попервах буває складно прилаштуватися). Тривале перебування в щільному міському середовищі якось дає змогу підтримувати всякчасний тренінг у миттєвості ухвалення рішень, навіть на дорозі, коли кермуєш автівкою.

"Важко залишитися байдужим до поєднання майстерності, швидкості та рішучості, яке демонструє Зібанеджад на льодовій арені", - зазначено в одному з хокейних оглядів. Чи не підтверджує це моє попереднє припущення? І хіба не заслуговує володар безлічі хокейних та ментальних навичок на олімпійську нагороду?

Безумовно, один гравець на хокейному льоду не може бути героєм. Але й його товариші по національній команді Зібадді не відстають. Кілька років тому, роздумуючи про причини невдач свого клубу, Зібанеджад згадував про різноманітні ігрові стилі, які не завжди гармонійно поєднуються. Проте Мікс постійно наголошує, що одного разу вирішив для себе: потрібно залишити всі виправдання невдалих виступів.

Цей момент став для нього важливим етапом на шляху до дорослішання. Він розмірковує над причинами своїх невдач, аналізуючи ситуацію, а не нарікаючи на неї. Як би там не було, у цій збірній явно відсутні проблеми зі стилем гри. Безсумнівно, Канада завжди залишається одним з головних претендентів на перемогу. Проте й європейські хокейні команди можуть вразити своєю майстерністю на цих Олімпійських іграх. Запитайте про це у діджея з команди Швеції.