Коли нова головна тренерка берлінської футбольної команди "Уніон" зайшла в зал, де проходила пресконференція, там на неї вже чекали численні представники ЗМІ. Інтерес до 34-річної Марі-Луїзе Ети (Marie-Louise Eta) величезний, зрештою вона вже увійшла в історію - як перша жінка, що тренує команду чоловічої Бундесліги. "Я знаю, який суспільний вплив і яке значення це має, але мені йдеться про футбол", - каже вона.
Робін Афамефуна (Robin Afamefuna) - професійний футболіст у команді "Фортуна" з Кельна, що грає в четвертій німецькій лізі. Окрім того, 29-річний чоловік - антрополог і пише наукову дисертацію. Тема його досліджень - сексизм і расизм у футболі. За словами Афамефуни, те, що "Уніон" з Берліна має тепер головну тренерку-жінку, - надзвичайно важливо.
"Обговорюючи питання видимості та прикладів для наслідування, ми не можемо оминути те, що молоді дівчата сьогодні спостерігають навколо себе. Ця перспектива має величезне значення. Дівчата усвідомлюють, що в майбутньому можуть досягти подібних професій. Раніше така можливість навіть не уявлялася," - зазначив чоловік у бесіді з DW.
Німецький футбольний союз (DFB) налічує на даний момент близько 4000 тренером, які мають ліцензії категорії C або Pro, а отже можуть тренувати професійні команди. За останні п'ять років ця цифра виросла на близько 25 відсотків. Тим не менш, частка тренерок у найвищих європейських лігах залишається надзвичайно низькою.
Ета прийшла на заміну попередньому тренеру "Уніону" Штеффену Баумґарту (Steffen Baumgart) та стала першою тренеркою не лише в німецькій Бундеслізі, але й взагалі головних чоловічих футбольних лігах всієї Європи. Утім, крім величезної підтримки на адресу Ети в соцмережах можна побачити також безліч сексистських та дискримінуючих коментарів.
"Це мене не хвилює. Більше це свідчить про тих, хто розміщує таку інформацію в інтернеті, ніж про тих, на кого вона адресована," - зазначила тренерка.
Афамефуна у своїх наукових розвідках досліджує саме цю проблематику. Він зазначає: "Часто фокусуються на окремих інцидентах". Однак ті, хто так вважає, значно занижують важливість ситуації, попереджає він.
"Це серйозна та глибоко вкорінена проблема, що стосується в основному жінок у світі футболу. Слід піднімати питання про те, що жінок у цьому спорті дискримінують, і необхідно зруйнувати ці існуючі структури," - зазначає футболіст.
Афамефуна досліджує проблему сексизму, расизм та патріархальних рольових моделей та говорить із власного досвіду. Його батько - нігерієць, мати - німкеня, чоловік часто ставав жертвою системною дискримінації як на футбольному полі, так і за його межами.
Згідно з його особистим баченням, ситуація в Німеччині за останні кілька років практично не змінилася, принаймні, не в позитивному напрямку. Афамефуна визнає, що існують певні зрушення, які вселяють надію, але, на його думку, расизм і сексизм все ще залишаються невід'ємною частиною щоденного життя.
Особливо частко випадки дискримінації трапляються на футбольних стадіонах. Деякі люди досі відчувають, що мають право ображати арбітрів чи гравців через їхню стать чи колір шкіри.
"У світі футболу часто піднімається питання, чи вважається стадіон місцем безпеки," - зазначає Афамефуна. Він вказує, що в першу чергу, білі чоловіки вважають, що це так, стверджуючи, що кожен має право бути тим, ким хоче, і відчувати себе частиною громади, незалежно від свого вигляду чи походження. "Проте насправді це зовсім не відповідає дійсності!" - підкреслює дослідник.
"Ми існуємо в суспільстві, де патріархальні цінності мають значний вплив. В такому середовищі погляди білих людей і чоловіків часто вважаються стандартом", - зазначає Афамефуна. "Футбол - це галузь, де домінують саме білі чоловіки. Саме тому на стадіонах часто можна спостерігати відтворення певних стереотипів, типового мислення та поведінки", - продовжує він. За його словами, це призводить до виникнення системної дискримінації.
Спортсмен зазначає, що це призвело до формування середовища, де багато людей вважають, що мають право на будь-які дії, адже заплатили кілька євро за вхідний квиток на стадіон. "Вони можуть кричати все, що їм хочеться, ображати гравців і гравчинь расистськими, сексистськими або іншими образами," - веде далі Афамефуна.
Чоловік ділиться своїми переживаннями, зазначаючи, що в бесідах йому постійно наголошують на тому, що так було завжди, і краще залишити все без змін. "Це нагадує про те, що людям дозволяється мати цей простір, щоб виявляти подібну поведінку. На мою думку, це викликає серйозні проблеми", - висловлює свою думку футболіст.
Проте Афамефуна також відзначає позитивні тенденції в суспільстві. Він згадує не лише про першу жінку-тренера в історії Бундесліги, але й про Вінсента Компані, першого чорного тренера в одній з провідних німецьких команд – мюнхенській "Баварії". "Для мене надзвичайно важливо бачити, що в "Баварії" наразі працює чорний тренер," - підкреслює дослідник.
Марі-Луїзе Ета прекрасно розуміє, що є прикладом для багатьох, і зазначає, що прагне через свою діяльність в "Уніон" "можливо, прокласти нові шляхи та відкрити двері, щоб надихнути молоді дівчата побачити всі можливості, які їх чекають".
Тренерка мріяла б про те, щоб питання статі у футболі стало історією. Вона вважає, що було б чудово, якби обговорення зосереджувалося виключно на спортивних досягненнях, а результати не залежали б від статі. "Хочеться, щоб це було просто про спорт", – ділиться своїми думками Ета.
#Футболіст #Німеччина #Європа #Мюнхен #Тренер (спорт) #Євро #Нігерія #Расизм #Дискримінація #Вчений #Бундесліга #Сексизм #Суспільство #Берлін #Ліцензія #ФК «Баварія» (Мюнхен) #Брати #Футбол #Тренер (футбол) #«Фортуна» (Дюссельдорф) #Кельн #«1. ФК «Уніон» Берлін» #Німецький футбольний союз #Штеффен Баумгарт #«Дойче Велле» #Антропологія #Секс
