Росія вчинила напад, внаслідок якого загинула родина молодого футболіста, а також вчителька з її матір'ю: які подробиці про жертв ракетного удару по Сумах.

13 квітня в Сумах російська ракета забрала життя всієї родини Мартиненків зі Старого Села. Наталія, Микола та їхній 11-річний син Максим вирушили вранці на службу до протестантської церкви, що знаходилася неподалік від місця удару. Також загинули вчителька Марина Чудеса разом із матір'ю. Жінки, почувши перший вибух, поспішили на допомогу, але стали жертвами другого прильоту.

Детальнішу інформацію можна знайти в статті на OBOZ.UA.

Визначили за насиченою жовтою курткою.

Інформація про загибель родини Мартиненків внаслідок російського ракетного удару по центру Сум у Вербну неділю стала відома майже миттєво. Мешканці Старого Села натрапили на фото та відео з місця трагедії в соціальних мережах. Миколу впізнали завдяки його яскраво-жовтій куртці, оскільки один із загиблих лежав на землі саме в такому одязі.

"Мешканці села згадали, що вранці Микола, разом з дружиною та сином, вирушили на маршрутці до Сум. Щонеділі вони відвідували протестантську церкву, що знаходиться на вулиці, паралельній до місця вибухів. Микола був у такій самій куртці, тому це викликало тривогу," - ділиться один із жителів села.

А вже в обід керівникові Старосільського ліцею зателефонували з ювенальної поліції та офіційно повідомили, що 6-класник Максим Мартиненко разом із батьками загинув.

Відомо також, що сім'я загинула через другий удар балістичної ракети. Перший снаряд влучив у будівлю Сумського університету. Після цього родина залишила службу і вирушила в бік, де стався вибух. Проте незабаром прогримів другий удар — балістична ракета з касетним зарядом. Вона вибухнула в повітрі над людьми, щоб спричинити максимальні втрати. Внаслідок цього вибуху загинула родина Мартиненків.

Максим був єдиним сином у сім'ї. З рідних у них залишилася тільки хвора бабуся, яка прикута до ліжка.

Завжди був готовий вийти на футбольне поле.

49-річна Наталія Мартиненко протягом багатьох років була вихователькою в дитячому садку свого села. Згодом вона вирішила змінити професію і почала займатися бізнесом, продаючи французьку косметику. У одному з торгових центрів Сум у неї був невеличкий магазин, де вона і вела свою справу.

Микола Мартиненко працював у сфері монтажу каналізаційних систем і виконував земляні роботи. Відомо, що минулого року він добровільно долучився до зведення укріплень.

11-річний Максим навчався у Старосільському ліцеї.

"Він був добрим і чесним. Активний, міг як усі хлопчаки трохи балуватися. Але у межах норми, як-то кажуть. Мама Максима завжди цікавилася його справами у школі, спілкувалася з батьками. Хлопець захоплювався футболом, це була його пристрасть. М'яч завжди був із ним. Діти згадують, що Максиму можна було будь-коли зателефонувати й сказати: "Йдемо, у футбол пограємо", і він завжди був готовим", - розповідає OBOZ.UA його класна керівниця Дар'я Дорошенко.

Максим займався футболом у клубі "Барса" в Сумах. Він демонстрував вражаючі навички на полі. Нещодавно він повернувся з команди зі змагань у Вінниці. На останньому внутрішньому турнірі клубу йому вдалося забити від 4 до 5 голів.

"Коли 2022 року я прийшов у клуб, Максим уже тут займався. Він років шість тут грав. Спокійний, не дуже балакучий, зате наполегливий хлопець. Я завжди його ставив у приклад усім. Уявіть, у сніг, дощ він завжди приїжджав на тренування із села. Інші тут, у місті, живуть - і то не завжди приходили, а він ніколи не пропускав. У нього була мрія стати класним футболістом. Батьки часто з ним приходили, цікавилися його успіхами", - розповів молодший тренер команди Сергій Ратушняк.

У школі також Максим грав у футбол. Там згадують, що на останньому турнірі хлопчик буквально витягнув свою команду в переможці.

З родичів у сім'ї залишилася лише паралізована бабуся. Наразі сільська рада займається організацією похорону разом із тренерами та спортивним клубом Максима, також допомагає церква, куди ходила сім'я..

Зупинилися, щоб допомогти пораненим

Внаслідок другого удару касетної ракети з Росії загинула вчителька біології Марина Чудеса, яка працювала в школі №2, разом зі своєю матір'ю Людмилою Сергієнко.

Марина виросла в родині медика, і з юних років активно підтримувала Збройні Сили України. Вона успішно закінчила курси тактичної медицини, де стала однією з найуспішніших студенток. Завжди мала при собі турнікет і всі необхідні засоби для надання першої допомоги. Під час поїздки центром Сум пролунав перший вибух. Вони зупинилися, щоб надати допомогу постраждалим. Перед тим, як статися трагедії, вона встигла надіслати мені повідомлення, що в неї "все гаразд". Але, на жаль, загинули від другого удару. Я довго не могла повірити в цю втрату, адже на телефоні залишалося її повідомлення, а в той же час мені говорили, що її більше немає”, - ділиться спогадами її колега та подруга Надія Серпокрил.

За відгуками колеги, Марина була надзвичайно позитивною, доброю та життєрадісною особистістю. Вона щиро обожнювала свою родину, включаючи двох дочок Кіру та Олександру, а також чоловіка Володимира. Її випічка завжди приносила радість близьким.

"Настає вечір, а вона, повернувшись з роботи, вже презентує смачні страви, які приготувала для своєї сім'ї," - ділиться спогадами Надія Серпокрил.

Жінки об'єднали зусилля, щоб підтримати 54-ту бригаду БПЛА. Марина готувала для них пиріжки, випікаючи їх та смажачи, а також завжди була готова завантажити автомобіль необхідними речами для військових. Окрім цього, вони також виготовляли сітки.

Останнє прощання з Мариною Чудесою та її матір'ю відбудеться у вівторок, 15 квітня.