Щастя Бове. П'ять трагічних випадків серцевих нападів під час матчів.

Насичений футбольний вечір у Європі в неділю був затьмарений тривожним інцидентом, що стався на 17-й хвилині зустрічі між "Фіорентиною" та "Інтером" в італійській Серії А. 22-річний півзахисник команди-господарів Едоардо Бове зазнав епілептичного нападу, внаслідок чого у нього сталася зупинка серця. Його терміново доставили до лікарні. Коли Едоардо переносили на ношах до карети швидкої допомоги, він вже дихав самостійно, а згодом прийшов до тями в лікарні Кареджі, розташованій неподалік стадіону "Артеміо Франкі".

Це оповідь про щасливий фінал, але вона змушує згадати про трагічні події з не так вже й далекого минулого "Фіорентини". 4 березня 2018 року, напередодні матчу з "Удінезе" в Серії А, капітан команди, 31-річний Давіде Асторі, раптово пішов з життя у своєму готельному номері під час сну. Спочатку причину смерті визначили як "раптову хворобу", проте після розтину виявилося, що у Давіде була аритмогенна шлуночкова кардіоміопатія — вроджений дефект серцевих м'язів, що може викликати аритмії. Після цієї трагедії Джорджо Ґаланті, спортивний консультант "Фіорентини" та директор центру спортивної медицини у Флоренції, отримав рік ув'язнення, оскільки він став останнім, хто підписав дозвіл на заняття футболом для Асторі, незважаючи на виявлені проблеми з його серцем.

У цій добірці Sport.ua розповідає про п'ять найбільш відомих інцидентів, пов'язаних із серцевими нападами, які закінчилися трагічно або ледь не призвели до катастрофи на футбольному полі.

Талановитий футболіст, який на той момент виступав за "Манчестер Сіті", відчув себе погано 26 червня 2003 року під час півфіналу Кубка конфедерацій у французькому Ліоні, де збірна Камеруну змагалася з командою Колумбії. На 73-й хвилині гри він раптово впав на поле. Його терміново доставили в лікарню, але, на жаль, всі спроби лікарів виявилися безрезультатними. Марк-Вів'єн Фое помер, а його товариші по команді дізналися про цю трагедію, святкуючи перемогу 1:0 та вихід у фінал. Це сталося лише тоді, коли в роздягальню увійшов захисник Ріґоберт Сонґ, який, зі сльозами на очах, повідомив про втрату друга.

Після отримання цієї інформації, колишні команди камерунця - "Олімпік" з Ліона та "Ланс" - назавжди закріпили за ним номер 17, в той час як "МанСіті" закріпив номер 23. З 2011 року нагорода для найкращого африканського футболіста французької Ліги 1 носить ім'я Фое.

Це не єдине, що має значення. Після трагічної події, коли Фое втратив життя, ФІФА почала серйозно працювати над покращенням медичного обслуговування на футбольних матчах. У момент, коли Фое потребував термінової допомоги, не було належних засобів для його порятунку. Відтоді Міжнародна федерація вжила ряд заходів для зменшення ймовірності серцевих нападів під час ігор. Тепер усі гравці зобов'язані проходити обов'язкові медичні обстеження перед змаганнями, а медичний персонал навчається користуватися дефібриляторами і отримує інструкції щодо дій у випадку серцевих нападів.

24-річний нападник "Бенфіки" 24 січня 2004 року у матчі чемпіонату Португалії проти "Віторії" з Ґімарайнша з'явився на заміну на 59-й хвилині за рахунку 0:0 і допоміг "орлам" перемогти. Єдиний гол "Бенфіка" організувала саме після гольового пасу Міклоша. А в компенсований час він, намагаючись зірвати контратаку суперника, порушив правила, отримав жовту картку, після чого повільно повалився на газон. Медики команди, вибігши на поле, констатували зупинку серця. Заходи першої допомоги виявилися недієвими, після чого гравця відвезли до лікарні. Всі спроби врятувати життя футболіста виявилися марними. Причиною трагедії було названо вроджену хворобу серця - гіпертрофічну кардіоміопатію, за наявності якої суттєві фізичні навантаження є зазвичай протипоказаними.

22-річний гравець "Севільї" трагічно загинув від серцевого нападу, який стався 25 серпня 2007 року під час матчу Прімери проти "Хетафе". Антоніо втратив свідомість на 30-й хвилині зустрічі. Хоча лікарі зуміли його реанімувати, після повернення до роздягальні його стан знову погіршився. Загалом медична команда п’ять разів намагалася привести його до тями, а після транспортування до лікарні він був підключений до апарату штучної вентиляції легень. На жаль, через три дні після матчу його стан раптово погіршився, і 28 серпня він помер, так і не прийшовши до свідомості. Під час госпіталізації лікарі діагностували недостатнє постачання кисню до мозку, яке стало наслідком раптових зупинок серця.

У Пуерти залишилася його вагітна дружина, яка 22 жовтня 2007 року стала матір'ю сина на ім'я Айтор Осіо. Клуб вирішив, що номер 16, який був у Пуерти, може носити лише його син. Однак іспанська федерація наполягала, що команда повинна використовувати всі номера з 1 по 25, тому номер 16 був переданий близькому другові Пуерти, Давіду Прієто.

29-річний данець пережив зупинку серця та втратив свідомість під час футбольного матчу чемпіонату Європи між Данією та Фінляндією 12 червня 2021 року. Лікарі намагалися реанімувати Крістіана протягом дев'яти хвилин, виконуючи штучне дихання та закритий масаж серця. Зрештою, Еріксена винесли з поля на ношах і доставили до лікарні. Через приблизно годину надійшла офіційна інформація про те, що стан футболіста стабілізувався, і він прийшов до свідомості. Крістіану встановили кардіостимулятор і порадили не продовжувати кар'єру. Проте він швидко повернувся до спорту: вже 2 грудня 2021 року почав тренування з молодіжною командою "Оденсе". Перший матч після повернення Крістіан зіграв 22 лютого 2022 року в АПЛ за "Брентфорд", а згодом підписав контракт з "Манчестер Юнайтед".

27-річний захисник "Насьоналя" з Монтевідео, Хуан, вийшов на поле в другій половині виїзного поєдинку Кубка Лібертадорес проти бразильського клубу "Сан-Паулу" 23 серпня 2024 року. Під час гри він раптово втратив свідомість, і його терміново доправили до лікарні, де його підключили до апарату для штучної вентиляції легень. На жаль, всі спроби реанімації не увінчалися успіхом, і Іск'єрдо помер 27 серпня 2024 року. Лікарі встановили, що причиною його смерті стала зупинка серця, що виникла внаслідок аритмії.

В Україні випадки летальних наслідків під час матчів професійних футбольних команд, на щастя, не зафіксовані. Проте на аматорському рівні траплялися трагедії. Найгучніший випадок стався 9 серпня 2014 року, коли під час звичайного матчу ветеранів помер від серцевого нападу видатний футболіст і тренер Андрій Баль. На момент смерті йому було 56 років. Раніше, 2 червня 2000 року, під час ветеранського Кубка світу в німецькому Фоґланді, через серцеву недостатність раптово помер президент овідіопольського "Дністра" Віктор Дуков, якому було 44 роки.

Траплялися випадки, коли футболісти українських команд помирали під час тренувань. 17 січня 2016-го раптово помер 16-річний гравець "Севастополя" Павло Ткаченко. Відразу дві трагедії в 2004-му сталося в таборі київського "Арсенала": 7 січня помер 23-річний грузинський нападник Шалва Апхазава, а 1 березня - півзахисник Андрій Павицький. Причиною смерті Андрія стала недбалість медичної служби клубу, яка не доповіла тренеру "Арсенала-2" про проблеми Павицького зі здоров'ям, через які він не мав права займатися у загальній групі. Правда, відомостей про те, що хтось за це поніс покарання, не було. А історія з травмою нападника "Полісся" Юрія Коломойця під час матчу першої ліги з "Прикарпаттям" у Житомирі в вересні 2021-го, про яку Sport.ua розповідав детально, взагалі свідчить про те, що в разі серйозних випадків з наданням першої медичної допомоги постраждалі можуть мати великі труднощі.

І дарма. Оскільки у подібних ситуаціях, про які згадувалося раніше, мова йде не про хвилини, а про секунди.

"Швидкість реакції - ключовий аспект цієї події. Еріксен отримав електрошок всього через дві-три хвилини, що значно підвищило його шанси на виживання", - зазначав Єнс Кляйнфельд, німецький лікар-реаніматолог, який, на щастя, опинився поруч із Крістіаном, сидячи на трибуні як вболівальник, і в підсумку взяв на себе керівництво в його порятунку.