"Неприємна критика від фанатів". Сидорчук поділився думками про Динамо під керівництвом Луческу.

Колишній футболіст "Динамо" Сергій Сидорчук поділився своїми спогадами про час, проведений у команді під наставництвом Мірчі Луческу, у бесіді з Денисом Бойком.

"Конкуренція з Бражко? Чесно кажучи, за Луческу, я розумів, що конкуренції не буде. Він так ставився до капітанства і до тих футболістів, які старші. Тобто для нього старший футболіст - він розуміє все, він так думає, а молодший - ще потрібно набиратися досвіду. Я розумів: поки був Луческу - у Бражка шансів буде мало. Не тому, що він погано грає чи тренується, а просто в тренера такий підхід.

Прихід Луческу в "Динамо" став для всіх несподіванкою. Я дізнався про це заздалегідь і відразу зателефонував Ярмоленку: уяви, Луческу стане тренером Динамо! Він відповів: це просто неймовірно. Потім, коли Ярмола приїхав влітку, ми гуляли разом, спілкувались. І в той момент мені зателефонував президент: "Приїдь на базу, Містер хоче зустрітися з капітаном".

Я зайшов до магазину і купив пляшку вина, знаючи, що це йому сподобається. Після цього вирушив у дорогу. Наша перша розмова... Він може бути не зовсім досконалим, але я відчув, що між нами є зв'язок на емоційному рівні. І знаєш, що мене найбільше вразило? Ще до офіційного призначення він вже встиг переглянути наші матчі. Сказав: "Пам'ятаєш гру з СК Дніпро-1, коли Супряга забив три м'ячі? На 73-й хвилині ти повернувся, і м'яч у тебе відібрали. Я цього не терплю". Тобто він вже провів аналіз, ще не ставши тренером! Це справді вражає.

Коли його офіційно призначили, почався шалений хейт від уболівальників. Мені було важко. Але потім почалася робота, і я побачив, як він віддається, як команда прогресує, як краще грає. На зборах було дуже важко. Я приходив до нього і просив: Містер, зробіть одне тренування після матчу, будь ласка. Він спочатку погодився: гаразд, тільки для тебе, Буяльського і Гармаша. А наступного дня передумав: ні, я хочу побачити, хто витримає ці збори до кінця, для мене це важливо. І всі витримали.

Ми здобули перемогу в чемпіонаті і потрапили до Ліги чемпіонів. В Європі до нас зовсім інше ставлення. Я мав розмову з Ромою Яремчуком, коли він грав у "Бенфіці". Він зазначив: "Луческу – дуже хитрий тренер. Подивися, як Динамо виконує стандартні ситуації". І ти усвідомлюєш, що цей тренер та його команда дійсно мають унікальну цінність.

Почалася війна. Дружина була на восьмому місяці вагітності. Народжувати в Україні - ризиковано. Ми поїхали до Бухареста. І ось там Луческу виявився справжнім другом. Заселив нас у готель свого друга, привіз усім дітям іграшки, питав, чи є їжа. Сказав: завтра забираю вас до свого сина, щоб діти поспілкувалися. Він допоміг нам із житлом. Я бачив не просто тренера, а людину з великої літери.

Коли розпочалася війна в повному обсязі, він активно допомагав не лише нам, але й Румунії та українському футболу загалом. Разом ми шукали місце для тренувальної бази команди U-19. Коли ж він захворів і переніс операцію, я практично щодня навідувався до нього. Завжди приходив, відкривав двері палати, а він лежав і спостерігав за нашим матчем проти "Кривбасу". Аналізував гру, роздумував про склад, переглядав статистику тренувань. Дзвонив тренеру з фізпідготовки: "Як там Еміль? Витримує?" Це людина, що живе футболом.

Наш керівник команди Вадим Камардін зауважив, що, здається, Містер прагне вивести гравців зі звичної зони комфорту. Наш розклад змінювався кілька разів на день, що допомагало тримати нас у активному стані. Ми досі підтримуємо контакт з Луческу. Хоча спілкуємось рідко, але іноді виходимо на зв'язок. Він був одним із перших, із ким я ділився своїми думками про перехід до "Вестерло". Він сказав: "Чесно, тобі варто спробувати, ти повинен відкрити для себе нові горизонти - нову мову, нову країну, інший рівень футболу".