Конфлікт в Україні та 22 види психічних розладів: чому армія Росії потребує солдатів із психічними проблемами?

Ігор Жабаров ще кілька років тому представляв Татарстан на Спеціальній олімпіаді для людей з особливостями інтелекту, але в березні 2026 року він загинув на війні Росії проти України.

Олексія Васнецова з Удмуртії, за повідомленням його сина, мобілізували на фронт прямо з психіатричної лікарні.

Ці ситуації є не винятковими, а результатом юридичної пастки, в яку потрапили найбільш вразливі групи населення. Правозахисники зазначають, що в умовах п'ятирічної великої війни, яку веде російська армія проти України, кількість солдатів має більшу вагу, ніж якість і серйозність їхніх медичних діагнозів. Як повідомляє проєкт Радіо Свобода "Idel.Реалії", для таких військових шлях назад додому став закритим назавжди — адже особа, яка не здобула навіть середньої освіти, не має можливості оскаржити укладений контракт.

Смерть 20-річного Ігоря Жабарова з Татарстану була повідомлена 6 квітня. Він з'явився на світ 8 травня 2005 року, а загинув на війні в Україні 8 березня 2026 року.

Про цю особу в загальнодоступних джерелах не знайдеться практично жодних відомостей. Проте є кілька його особистих профілів у забороненій в Україні російській соціальній мережі, які він активно заповнював у різні періоди. З цих сторінок стало відомо, що він мав пристрасть до футболу, хокею з м'ячем та баскетболу. Жабаров виступав за різні команди та брав участь у змаганнях для дітей і підлітків.

У 2021 році, судячи з наявних зображень, він був учасником Всеросійської спеціальної олімпіади з зимових видів спорту, що проходила в Казані. У 2023 році він грав у футбол на Єдиних іграх Спеціальної олімпіади, представляючи Татарстан.

Спеціальна олімпіада є найбільшим у світі спортивним рухом для осіб з ментальними особливостями. На відміну від традиційного спорту, у цій ініціативі основна увага приділяється не досягненню рекордів, а інклюзії та створенню умов, які дозволяють кожному учаснику, незалежно від своїх здібностей, виявити себе і отримати визнання.

На сторінці Спеціальної олімпіади в Росії зазначено, що, згідно з офіційними правилами Special Olympics Inc., до участі у змаганнях допускаються особи, які досягли 8-річного віку, з особливостями інтелектуального розвитку, тобто визнані "розумово відсталими", або ті, хто є "інвалідом через порушення пізнавальних здібностей і відчуває значні труднощі під час навчання та професійної підготовки".

На сайтах судів "Idel.Реалії" виявили одразу кілька справ, у яких повний тезка Ігоря Жабарова у 2024-2025 роках був відповідачем. Це справи про стягнення сум за договором позики, кредитним договором із Т-банком та "інші справи" з "Мегафоном".

У серпні 2025 року до Зеленодольського міського суду Татарстану була подана кримінальна справа стосовно Ігоря Жабарова, який має ідентичне ім'я. Його обвинувачують у вчиненні крадіжки угрупованням (пункт "а" частини 2 статті 158 Кримінального кодексу) та шахрайстві (частина 2 статті 159 КК РФ).

Ця справа є складовою частиною більшого розслідування, в рамках якого проходять троє обвинувачених (імена двох з них приховані в інформації на сайті суду). Однак справу Жабарова виділили в окреме провадження, яке 13 серпня минулого року було призупинено. Зазвичай це свідчить про те, що обвинувачений уклав угоду з Міністерством оборони Російської Федерації та вирушив на фронт.

Ця кримінальна справа не є єдиною, пов'язаною з особою на ім'я Ігор Жабаров. У 2024 році в тому ж суді розглядалася ще одна справа, що стосувалася "неправомірного заволодіння автомобілем без наміру викрадення" (ч. 2 ст. 166 КК РФ). У цій справі фігурували четверо осіб, серед яких був і Жабаров, а також один з обвинувачених на ім'я Сергій Порванов. Імена ще двох учасників не розголошуються і залишаються закритими в матеріалах справи. Вирок у цій справі було оголошено 1 листопада 2024 року, проте його зміст залишився невідомим.

Сергій Порванов, судимого разом із Ігорем Жабаровим, також уклав угоду з Міністерством оборони Росії та загинув під час бойових дій в Україні 11 лютого 2025 року, маючи 26 років. Один з його близьких родичів (ім'я якого не розкриваємо через законодавство щодо "небажаних" організацій у Росії) спочатку погодився дати коментарі про зв'язок між Жабаровим і Порвановим, але згодом перестав відповідати на запити. Аналогічно вчинив і родич Жабарова, з яким змогли зв'язатися журналісти "Idel.Реалії".

Не так давно в спільноті "Комітет – рада солдатських матерів Росії" на платформі "ВКонтакте" був опублікований пост від Данила Васнецова. Він поділився історією про те, як його "недоумкуватого батька" примусово залучили до участі у війні.

"Мого батька, Васнецова Олексія Валентиновича, визнаного неосудним, змусили, за вказівкою представниці адміністрації Увінського району [Удмуртії], скориставшись його психічним станом, відвідати медичний огляд у військкоматі Іжевська для підтвердження його непридатності до служби. Під час медичного обстеження йому видали документ, який підтверджував негативний результат, але на зворотному боці цього паперу був контракт на військову службу", - зазначив Васнецов, додавши, що його батько не проходив навіть строкову службу, оскільки в той період перебував у психіатричній лікарні.

Олексій Васнецов, 44-річний мешканець Увінського району Удмуртії, опинився в складній ситуації. Його знайомі, які побажали залишитися анонімними через законодавство про "небажані" організації в Росії, повідомили "Idel.Реалії", що у чоловіка накопичилися борги за аліментами. На їхню думку, це могло стати причиною, чому йому запропонували погасити ці борги в обмін на участь у війні в Україні.

Васнецов, як повідомили його близькі, відмовився, проте його попросили пройти медичний огляд. Після обстеження лікарі повідомили, що чоловік не придатний, і запропонували йому підписати документи. "Він не звернув уваги на те, де ставить свій підпис, і уклав контракт", - уточнив співрозмовник "Idel.Реалії".

Після цього Васнецов повернувся до свого дому. Проте вже наступного дня, за словами одного з його знайомих, з’явилася ще одна представниця влади. Вона нібито настійливо попросила, щоб чоловік супроводив її до військкомату. Але Васнецов категорично відмовився.

"Моя бабуся, яка є його матір'ю, відвезла його до лікарні для проходження лікування. Його госпіталізували на три тижні, але вже через тиждень його незаконно вивезли, підробивши документ про відмову від медичної допомоги. Наразі його готують до відправлення", - написав його син Данило. Він також зазначив, що їхня родина вже зверталася за допомогою до юристів у Центрі правової допомоги: "Але вони не виконали свої обов'язки, незважаючи на отриману оплату".

"Вимагаємо від місцевих органів влади провести перевірку всіх учасників цього угруповання, хто примушує до контракту неосудних, завідомо знаючи, що він хворий і загине в перший же день на Так влада Росії називає повномасштабне вторгнення в Україну, з метою заволодіти його картками та документами та отримати незаконний прибуток і вигоду від своїх шахрайських дій щодо мого батька", - писав Данило Васнецов.

Друзі Олексія Васнецова поділилися з "Idel.Реалії" інформацією про те, що його забрали представники Міністерства оборони Росії. За їхніми словами, він уже може бути на фронті, і зв'язку з ним немає. Знайомі Васнецова не змогли надати жодних документів, що підтверджують його діагноз, оскільки це можливо лише після офіційного запиту військкомату.

Він в цілому має можливість діяти, але лише в обмежених рамках; його вистачає на задоволення основних потреб. Займався найпростішими видами діяльності, які не вимагали серйозних роздумів. Проте, коли справа доходить до більш складних завдань, це вже не в його компетенції, - зазначив співрозмовник, додавши, що Васнецов закінчив лише шість класів освіти.

На початку березня в рамках проєкту "Идите лесом", що допомагає уникнути призову до російської армії, було оприлюднено нову історію з Удмуртії. В ній йдеться про 50-річного чоловіка, якого змушували підписати контракт прямо в психіатричній лікарні.

"Жінка розповіла, що син зателефонував їй із лікарні та повідомив: туди приходили з військкомату та вмовляли підписати контракт на війну. Він відмовився. Після цього лікар сказав, що випише сина, але "не додому", а "передасть його до рук представника військкомату", - писали правозахисники.

Жінка зазначила, що її син нічого не підписував. " ", - зазначила мати під час бесіди з правозахисниками.

Вона вирішила не чекати, поки її син буде виписаний, і вирушила до лікарні. Після кількох суперечок і погроз звернутися до Міністерства охорони здоров'я та прокуратури, жінка змогла добитися виписки сина в той же день.

"Жінка зазначила, що лікар висловив свою вдячність, адже військові могли з'явитися в будь-яку хвилину. До того ж, його взяли на облік у військкоматі."

У березні в рамках ініціативи "Идите лесом" було повідомлено, що Міністерство оборони Російської Федерації оприлюднило проект змін, який розширює список психічних захворювань, за яких особи не можуть проходити службу за контрактом під час мобілізаційних заходів.

У переліку - 22 психічні розлади. Серед них - шизофренія, шизоафективні та хронічні маячні розлади, гострі психотичні розлади, фобічні та тривожні розлади, обсесивно-компульсивний розлад, посттравматичний стресовий розлад, дисоціативні розлади, розлади, пов'язані з вживанням психоактивних речовин, а також розумова відсталість та низка органічних психічних порушень.

"Слід усвідомлювати, що мова йде виключно про нові угоди. Це не передбачає автоматичного звільнення для тих, хто вже служить з подібними захворюваннями. Більше того, насправді наявність таких діагнозів не є підставою для звільнення," - підкреслили правозахисники.

Прессекретар "Идите лесом" Іван Чувіляєв пояснив "Idel.Реалії", що ключові слова у цьому розширенні переліку - "під час мобілізації". - Мобілізації немає, на їхню думку (на думку влади - ред.). Це ухвалений на майбутнє законопроєкт на той випадок, якщо вони потім приймуть мобілізацію, оголосять мобілізацію ще одну раптом - вирішать. І тоді цим можна буде користуватися. Але не зараз, - зазначив він.

За словами Чувіляєва, навіть якщо особа має офіційний статус недієздатної, повернути її з армії може бути складно, особливо якщо вона вже знаходиться на території України.

- Були випадки, коли родичі це оскаржували, приносячи документи про те, що людина визнана недієздатною: вона не може підписувати жодні папери, зокрема контракт. І тоді можна боротися і витягувати людину з частини. Але це треба робити до моменту, коли вона опинилася в Україні. Одразу, - пояснив Чувіляєв.

Голова юридичного відділу російської правозахисної організації "Школа призовника" Тимофій Васькін розповів про іншу характерну історію - цього разу з Кірова.

У середині березня поточного року до них звернувся чоловік, який поділився інформацією про спроби вербування на війну в Україні особи, що має "потенційну інвалідність".

"Це було вночі, до нього приїхали люди, які представилися судовими приставами, і сказали, що у нього нібито борги за аліментами (у нього немає дітей і ніколи не було ні з ким стосунків). Чоловіка завезли невідомо куди", - розповідав заявник.

У наступний день чоловік, до якого завітали пристави, по телефону повідомив, що його забрали до центру збору для подальшої відправки на фронт.

"О 12-й годині вдалося востаннє зв'язатися з ним. Він повідомив, що вже знаходиться в Єкатеринбурзі. Після цього ми спробували зв'язатися з військовою частиною, але зв'язок з ним обірвався. Він не був впевнений у своєму місцезнаходженні," - поділився інформацією заявник.

Він також уточнив, що у чоловіка є батько, брат і дві сестри. Проте всі вони, за винятком однієї сестри, яка є його опікуном, мають ментальні особливості. "Точної інформації щодо його стану здоров'я немає; він закінчив спеціалізовану школу, і, за його словами, отримував пенсію по інвалідності та працював вантажником за контрактом", - зазначив заявник.

Тимофій Васькін зазначив, що їм не вдалося отримати відповідь від заявника, що ускладнило можливість надати допомогу.

Згідно з висловлюваннями Тимофія Васькіна, процес залучення осіб з ментальними особливостями часто оснований на їхній соціальній вразливості та здатності захистити себе.

- До нас періодично звертаються родичі зі скаргами на те, що їхні близькі так чи інакше стають підписантами контракту і вирушають на фронт. Як саме це сталося - зазвичай незрозуміло. Зазвичай історія зводиться до того, що людину або переконали, або обманули, або вона взагалі нічого не пам'ятає - наприклад, була у стані сп'яніння, - розповів правозахисник.

Він зазначив, що найбільше страху у родичів викликають три обставини:

На жаль, правозахисники отримують інформацію лише про невелику частину таких інцидентів, оскільки не мають можливості слідкувати за суспільними подіями. Це особи, які опинилися у соціально вразливій ситуації і проживають у малозабезпечених районах. Внаслідок цього багато таких випадків залишаються непоміченими, - зазначив Васькін.

З іншого боку, як зазначає він, масштаби цієї проблеми можна оцінити, зокрема, за матеріалами, що їх публікують так звані Z-блогери.

- . Тобто таких дописів прямо дуже багато і відеороликів дуже багато. І з їхніх постів можна зробити висновок, що командування теж не дуже задоволене тим, яка, скажімо так, якість контингенту до них надходить. Адже навіть для виконання примітивних завдань людина має розуміти, що відбувається: як тримати в руках автомат і в який бік іти, щоб елементарно орієнтуватися на місцевості.

На запитання, які саме діагнози мають звільняти від служби і чому вони не стають перешкодою на практиці, Тимофій Васькін відповів, що система налаштована на кількість, а не на якість.

- Ті, хто виконує план з набору на місцях, орієнтуються виключно на кількісні показники. У них немає завдання відібрати "якісний" контингент, - заявив Васькін. - Тому всі ці розпорядження Міністерства оборони РФ про те, з якими діагнозами можна брати, з якими не можна брати, - взагалі байдуже. Рекрутери, які за гроші шукають людей, навіть прямо кажуть: .

Васькін нагадав, що на медкомісіях ведеться аудіозапис: якщо людина самостійно не заявляє про проблеми, формально вона вважається здоровою. У свою чергу тих, кого примушують до служби силою, просто не слухають: їхні скарги ігнорують або оформлюють документи так, щоб людина "пройшла" комісію, сказав голова юридичного відділу "Школи призовника".

Активісти з ініціативи "Призыв к совести" поділилися з "Idel.Реалії" інформацією про вдалий випадок минулого року, коли одному чоловікові вдалося розірвати угоду з Міністерством оборони Росії, навіть після того, як він потрапив на передову.

Іван (ім'я змінене) виріс у спеціальному закладі для дітей з психічними розладами. Після виходу з психоневрологічного інтернату, його життя складалося з низки важких випробувань: вулиця, тюрма, зловживання алкоголем, знову тюрма і, зрештою, контрактна служба. У 2023 році він ледь пересувався через алкогольну залежність та не мав змоги читати чи писати. Івана направили до саперів, і вже через десять днів він опинився на фронті. Восени 2024 року він отримав поранення і намагався розірвати контракт, але юрист, якому він довірився, лише обманював його і вимагав гроші, не надаючи жодної допомоги, - повідомляли правозахисники з "Призыва к совести" у вересні 2025 року.

Вони підкреслили, що після того, як інформація стала відомою широкій публіці, Івану вдалося отримати призначення на військово-лікарську комісію. Комісія визначила його категорію "Д", що свідчить про повну непридатність до служби в армії через розумову відсталість, внаслідок чого контракт був анульований.

В організації також зазначили, що у них є ще одна схожа історія, в якій вдалося врятувати людину після підписання контракту, але розповісти про неї правозахисники поки не можуть - тривають суди.

Людина залишила свій дім і звернулася до вербувальників, які підготували для неї документи та направили на фронт. На щастя, її опікун, скориставшись допомогою адвоката, вчасно подав до суду. Суд ухвалив рішення про вжиття заходів попереднього захисту, і до моменту розгляду справи особу перевели до військового госпіталю. В результаті чоловіка звільнили через проблеми зі здоров'ям, а укладений контракт було визнано недійсним, - повідомили правозахисники.

Тимофій Васькін із "Школи призовника" вважає, що корінь проблеми криється в тому, як змінилося законодавство з початком повномасштабного вторгнення і мобілізації. До великої війни система, за його словами, працювала прозоро: існувала постанова уряду про військово-лікарську експертизу і чіткий "Розклад хвороб". Було зрозуміло, з яким діагнозом людина придатна, а з яким - ні. Проте після указу про мобілізацію ситуація різко змінилася. Згідно з указом президента, звільнення зі служби (як і відмова у прийомі на неї) стало можливим тільки за наявності діагнозу, що відповідає категорії придатності "Д".

Категорія придатності "Д" фактично означає стан, близький до інвалідності або вже інвалідність. Спочатку, можливо, це не було враховано, але зрештою виникла ситуація, в якій можуть приймати на службу будь-кого. Головне, з юридичної точки зору, щоб у особи не було категорії "Д". А до цієї категорії входить великий перелік діагнозів, включаючи, наприклад, ВІЛ, як зазначив Васькін.

Пізніше військове керівництво, за його словами, усвідомило масштаб проблеми: у війська почали масово потрапляти люди з тяжкими захворюваннями. Щоб хоч якось відрегулювати цей процес, Міноборони РФ почало видавати додаткові накази.

На початку, зауважив Васькін, був складений перелік "соціально важливих захворювань", які не підпадають під укладення контракту (до нього були повернуті деякі діагнози з категорії "В" - обмежено придатний). Наразі відомство прагне розширити цей список, додаючи до нього нові психічні розлади. Проте, за словами правозахисника, ці дії виглядають лише як формальність.

У результаті ті, кого вербують обманом або примусом, стають заручниками цієї юридичної плутанини, констатував Васькін. Якщо людина сама не заявляє про хворобу або не здатна усвідомити тяжкість свого становища, система охоче "не помічає" її діагноз, відправляючи на фронт тих, хто завідомо не придатний до служби, зазначив правозахисник.

Артем Клига з "Руху свідомих відмовників" доповнив, що люди часто забувають або не хочуть актуалізувати інформацію про себе у військкоматі - і через це опиняються у пастці. Тобто навіть за наявності у них будь-якого з перелічених захворювань вони можуть просто не заявити про це.

Наприклад, особа з категорією "В" (обмежено придатний) та наявним військовим квитком. Після отримання цього документа вона не надсилала жодних відомостей про себе та своє здоров'я до військкомату. Я, насправді, рідко стикався з чоловіками, які б серйозно ставилися до цього питання. Існує поширене уявлення, що, отримавши військовий квиток, всі обов'язки виконано. Але насправді потрібно оновлювати свої дані до 65 або навіть 70 років, - зазначив правозахисник.

Клига підкреслив, що головною причиною системного ігнорування діагнозів є повна безкарність тих, хто відповідає за набір.

- Треба розуміти важливий момент: відповідальності за це, по суті, немає жодної, - пояснив юрист. - Так, написали гарний наказ, що ось із таким переліком захворювань контракт укладений бути не може. Але нічого не прописали. А що буде конкретній людині, якщо вона допустить, що людина опиниться на фронті, а потім загине? А нічого.

На переконання Клиги, численні правопорушення в рядах російських збройних сил безпосередньо зумовлені браком санкцій.

- Від дрібних якихось речей - призовників десь там з обліку не знімають або особисту справу не видають - до чогось серйозного: коли людина просто гине, бо вона не повинна була там служити, її не повинні були відправляти в армію або на строковій службі вербувати якось. Ось за такі [порушення] санкцій немає, - пояснив Клига.

Хоча існують формалізовані списки захворювань, правозахисники підкреслюють, що, потрапивши під увагу Міністерства оборони Російської Федерації, юридичні механізми захисту фактично перестають бути ефективними. Тимофій Васькін зазначив, що дискусії про законне "звільнення" після підписання контракту в нинішніх умовах втрачають свою актуальність. Він нагадав про випадок чоловіка з Удмуртії, який вже потрапив під контроль Міноборони РФ:

- Тому що коли людина вже підписала контракт і перебуває в зоні інтересів Міністерства оборони та Генерального штабу, то витягнути її дуже складно. Тобто навіть ті, хто дезертирує уже з армії, їх шукають, забирають і відправляють назад. Ті, хто намагається домогтися звільнення за станом здоров'я - їх шукають, забирають, відправляють назад.

Васькін зазначив, що Міністерство оборони РФ і суди у переважній більшості випадків стають на бік держави. Для офіцерів на місцях, за словами правозахисника, навіть "проблемний" солдат залишається ресурсом.

У розмові з "Idel.Реалії" співрозмовник зазначив, що існують ситуації, коли таких осіб просто утримують у підвалах, забирають їхні банківські картки та привласнюють їхні доходи, перетворюючи їх на інструменти для наживи командирів.

Правозахисник підкреслив, що для того, аби потрапити до суду, необхідно підготувати позов, знайти адвоката, витратити кошти, а також пройти незалежну медичну експертизу, що є найскладнішим завданням. Для цього потрібно покинути лінію фронту, що, на жаль, є практично неможливим: "На кожному етапі видно, що ситуація безвихідна, на жаль".

З ним згоден і Іван Чувіляєв з "Идите лесом".

Відсутність можливості розірвати контракт є безперечною. Чекати, поки він закінчиться, не представляється можливим. Такі ситуації дійсно мають місце, і хоча вони майже завжди закінчуються невдачею, є шанс на успіх, якщо родичі швидко реагують. Чим раніше вони намагаються оскаржити угоду та вказати на можливі порушення — наприклад, якщо у особи серйозні проблеми зі здоров’ям і не проводилась медична комісія, або ж рішення базувалося на застарілих документах, які не були належним чином перевірені, або, знову ж таки, контракт містить помилки — тим більша ймовірність, що його вдасться оскаржити і анулювати. Проте такі випадки трапляються вкрай рідко, — зазначив Іван Чувіляєв.