Знайомі грузини, ірландський Лобановський, Угорщина, що має на своєму фоні Россі... Підсумки розіграшу Ліги Націй.

Збірна України дізналася суперників у черговому сезоні Ліги націй. Нагадаю, що зараз наша команда грає в другому дивізіоні - і якщо виграє групу, то підніметься у вищий, до всіх грандів.

У разі зайняття останньої позиції команда опиниться у третьому дивізіоні, де змагатиметься з менш сильними опонентами. Тим часом друге та третє місця відкриють шлях до плейоф, що надасть можливість боротися за право виступати в "еліті" та уникнути зустрічей з "слабкими" командами.

Чемпіон вирішив проаналізувати кожного із суперників.

Угорщина виглядає як головний претендент у своїй групі. Те, що вона не змогла потрапити до плей-оф на чемпіонат світу, здається абсолютно абсурдним: вони вели 2:0 у вирішальному поєдинку проти ірландців, де навіть нічия була б достатньою, але в підсумку програли 2:3, пропустивши вирішальний гол на 96-й хвилині.

Отже, якщо не враховувати вражаючий хет-трик Перротта, угорці - це команда, яка навіть на виїзді була здатна зупинити Португалію, завершивши матч з рахунком 2:2. Вони цілком могли зайняти місце серед двох найкращих і, можливо, навіть засмутитися через те, що їм випало змагатися з потужним складом, до якого входять Бруно, Леау та Роналду.

На Угорщину істотний вплив здійснює Россі. Ні, я не пропустив останню літеру: італійський наставник Марко Россі, який почав свою роботу з 2018 року, підняв рівень гри наших сусідів до найвищих стандартів, кращих з часів "золотої команди" п'ятдесятих.

В ідеально командному футболі корисними виявлялися навіть середні гравці, типу легендарного Габора Кірая - а вже коли з'явився беззастережно топовий гравець, то загальний рівень став ще вищим.

Домінік Собослай вважається одним із провідних півзахисників у світі. Він універсальний гравець з неймовірним ентузіазмом (за свої дії під час пресингу отримав звання найкращого гравця сезону в такій вимогливій лізі, як АПЛ), а також володіє відмінним ударом зі штрафних. У нинішньому сезоні "Дім" демонструє найкращі якості, ставши ключовою фігурою для "Ліверпуля".

Під уважним керівництвом Россі гравці розкривають свій потенціал і досягають нових висот. Наприклад, нападник Барнабаш Варга, який дебютував у команді у 28 років, вже встиг відзначитися 13 голами в 28 зустрічах. Навіть травма голови, отримана на Євро, не завадила йому повернутися на високий рівень гри.

Утім, це абсолютно не скасовує факт, що мадяри взагалі-то програли дуже слабким ірландцям у вирішальній грі. Топ збірною вони не є, щелепа, якщо висловлюватися боксерською термінологією, у них кришталева - і чіплятися за шанси потрібно і з ними.

Багатьох може здивувати, чому цей огляд вийшов тільки сьогодні, а не в день жеребкування. Відповім: у нас був привід почекати. Тільки в п'ятницю стало відомо, що головний тренер одного із суперників буде, м'яко кажучи, не повністю сконцентрований на збірній.

Здається, минуло вже десять років з того часу, як ми грали проти північноірландської збірної на Євро, але вони залишилися такими ж, як і раніше. Той самий непохитний захист, з акцентом на стандартні ситуації та пресинг. Хоча за цей час айріші не зазнали змін, весь навколишній футбол пережив трансформацію, і ті ж цінності стали популярними та характерними для деяких команд з мільярдними бюджетами... Але я відволікся.

Взагалі, команду Ольстера продовжує тренувати та ж особа, що й у 2016 році. Її ім'я стало синонімом успішної кар'єри цього наставника: незважаючи на його симпатії до Шемрок Роверс та, особливо, до напіваматорської команди Брікін Сіті зі Шотландії, саме завдяки північноірландцям ми вперше дізналися про Майкла О'Ніла.

Хоча він і покидав збірну, це не було його особистим рішенням чи бажанням когось іншого. У 2019 році О'Ніл вирішив взяти на себе два завдання: працювати в Північній Ірландії та допомагати "Стоку" вибратися з кризової ситуації. І, ймовірно, він міг би справлятися з обома ролями, але пандемія COVID-19 змусила його зосередитися виключно на клубних справах впродовж кількох років. Нещодавно Майкл прийняв рішення про новий виклик і став головним тренером "Блекберна".

Вже ми-то знаємо, що таке поєднувати збірну і клуб: колись тим же займався Валерій Лобановський. Але навіть Метру було важко копіювати свої ідеї з Динамо в національну команду - О'Нілу, який, природно, і тренувати в Блекберні буде зовсім не ірландців, тим більше.

Команда "Айріші" за останнє десятиріччя майже не зазнала змін, зокрема й у кадровому складі, який залишився доволі слабким: більшість гравців виступає у другому або третьому дивізіоні. Невдале травмування Бредлі в Ліверпулі стало ще одним неприємним фактором. З такими суперниками просто соромно не взяти реванш.

З грузинами ми змагалися зовсім нещодавно, тому це ще свіже в пам'яті. Цікаво, що з того часу Хвіча Кварацхелія, Жорж Мікаутадзе та Гіоргі Мамардашвілі вже встигли перейти до інших клубів.

Ну, Хвіча в ПСЖ безумовно зберіг свій талант, а Мікаутадзе у Вільярреалі має не менше можливостей для розкриття свого потенціалу. Натомість, Гіоргі, ставши резервним воротарем Ліверпуля, ризикує зазнати деградації.

Найголовніше – це розвиток команди. Хоча вона і вважається аутсайдером, але клуби з вищих ліг продовжують запрошувати нових грузинських футболістів: Гочолейшвілі з Шахтаря перейшов до Гамбурга, Буду Зівзівадзе став гравцем Гайденгайму, а Георгій Квілітая в січні підписав контракт з Мецом. Внутрішня конкуренція також зростає: двоє останніх новачків – нападники, і разом із Хвічею та Жоржем всі вони не зможуть вміститися в одному складі.