"Мене тягне залишитися в Іспанії": Кінарейкін коментує свій перехід до Вільярреала, нового наставника Карпат і перспективи України в плейоф відбору на ЧС-2026.

Яків Кінарейкін є одним зі небагатьох прикладів українських футболістів, який у доволі ранньому віці перебрався до топової європейської команди.

Влітку 2025 року воротар уклав угоду з іспанським клубом Вільярреал. Однак на даний момент він грає за команду В.

Екс-воротар Дніпра-1 і Карпат у спеціальному інтерв'ю для Чемпіона поділився своїми враженнями від виступів в Іспанії, обговорив труднощі, з якими стикаються українські легіонери за кордоном, висловив свою думку щодо можливого чемпіона УПЛ на 2025/26 роки та розкрив свої захоплення поза футболом.

Якове, привіт! Як у вас йдуть справи в Іспанії?

Все чудово! В Іспанії панує тепла погода, яскраве сонце, море поруч, і футбол на кожному кроці. Що ще бажати?

- Чи були пропозиції від інших клубів, окрім Вільярреала?

- Ні, більше конкретних варіантів не надходило.

- Ще до переїзду у "жовту субмарину" ви вивчали іспанську. Чому обрали саме цю мову? Хотіли перейти у чемпіонат Іспанії?

Це рішення не було зумовлене лише прагненням перейти до іспанської ліги. Я вибрав іспанську мову, оскільки усвідомлював, що її вивчати буде значно простіше, ніж, наприклад, німецьку чи французьку. Мене цікавив розвиток не тільки в футболі, а й у особистісному плані. Хоча я володію англійською, мені хотілося додати ще одну мову до свого арсеналу. Цей вибір, до речі, виник досить природно. Під час моєї кар'єри в Дніпрі я мав спілкування з багатьма легіонерами, які також говорили іспанською, і мені було цікаво розуміти їхні розмови.

- Що найбільше здивувало у новому чемпіонаті, якщо порівнювати з українським футболом?

- В Іспанії дуже багато команд грають за рахунок своїх гравців, а не внаслідок якоїсь неймовірної тактики. Натомість в Україні пішов тренд, коли кожна команда хоче грати гарний футбол, показувати видовищну гру, домінувати та ставити при цьому якусь красиву тактику.

В Іспанії не так вже й багато команд, які демонструють подібний стиль гри, і в цілому в світі ситуація схожа. Це пояснюється високим рівнем майстерності гравців, здатних досягати успіху.

А як щодо позиції воротаря?

- Відношення воротарів одне до одного. В Україні ж часто серед голкіперів присутнє сухе спілкування, відсутність підтримки, а тут усі працюють на результат команди. До прикладу, я сьогодні виходжу у старті, тому усі працюють на мене. Завтра вийде у воротах мій конкурент, то усі будуть йому допомагати, підтримувати. В Іспанії немає такої токсичності. Тут люди грають у футбол не для того, щоб показати свою крутість, а просто насолоджуються грою.

- Чи вивчили місцеві судді якусь українську нецензурну лексику від вас на матчах?

Підмітив, що коли виступаєш за кордоном, українська мова на полі не звучить. Не можу пояснити, як це відбувається. Проте вже через місяць перебування тут я почав виражати свої емоції іспанською під час матчів. Подібне траплялося й під час моєї гри в Чехії. А вдома я спілкуюсь українською.

Отже, ви не вживаєте таких уловок під час матчів, щоб судді не могли вас зрозуміти?

Ні, я вважаю, що судді могли б неправильно зрозуміти деякі з моїх висловлювань українською і вважати їх серйозними образами, що призвело б до "нагородження" жовтою карткою.

Чи могли б ви розповісти про свої враження від тренувань з основним складом Вільярреала?

Абсолютно новий рівень. Люди майже не допускають помилок з м’ячем, навіть під час тренувань. Це неймовірний рівень, від якого мурашки біжать по шкірі. Розумієш, до чого варто прагнути, коли поряд із тобою працюють такі майстри, які мали досвід у провідних клубах. Тренування з основною командою можна порівняти з ковтком свіжого повітря, який заряджає енергією на довгий час.

- Чого бракує в Іспанії?

Кажуть, що люди швидко адаптуються до нових умов. Для цього потрібен певний період. Спочатку було непросто, адже середовище кардинально змінилося. Важко було зрозуміти, про що говорять товариші по команді, особливо коли виникала потреба підтримати розмову. Я скучав за хлопцями та тренерами з Карпат, але тепер вже звик до життя в Іспанії.

Вільярреал має потенціал стати відмінним стартовим майданчиком для переходу в більш престижний європейський клуб. Які команди вас цікавлять для подальшої кар'єри?

- Мені хотілось би почати грати за основну команду Вільярреала. Мені подобається команда, люди та ставлення. Хочеться закріпитись в Іспанії.

Чи взаємодієте з українськими спортсменами, які грають у європейських командах?

Ні, я не підтримую зв'язки з легіонерами, які виступають за межами країни. У кожного футболіста є своє коло товаришів по спорту. В моєму випадку, всі мої знайомі грають в Україні.

Які українські футболісти могли б отримати запрошення до Вільярреала?

- Ігоря Краснопіра. Я дуже чекав, що він переїде грати за кордон. Ще б взяв із собою Яна Костенка та молодого голкіпера Карпат Колесника. Артему б пасувала Іспанія.

В цілому, серед наших спортсменів є чимало тих, хто міг би успішно виступати за кордоном. Проблема полягає у українських клубах, які не готові відпускати своїх гравців за розумні цінові пропозиції.

Через це футболісти можуть "застоюватись" в українському чемпіонаті. По-друге, можуть поплести ментально. Я дуже вдячний Карпатам, що вони дали "добро" на мій перехід. У молодому віці набагато легше виїжджати у Європу, аніж коли у тебе вже є родина та діти.

В Україні 18-річних спортсменів сприймають як досить юних...

- Для мене стало здивуванням те, що тут футболісти по 18-19 років вже стабільно грають в основних складах своїх команд. Так, вони можуть помилятись, але їм при цьому довіряють. По-перше, тут на цьому роблять великий бізнес. Є такі кейси, що їх одразу кидають у матчі без тренувань з основою команди. Набагато швидше розвиваєшся, коли поруч досвідчені одноклубники, тренери та суперники високого рівня. Реально, тут молоді гравці грають рік-другий, а потім їх кудись продають за 20-30 мільйонів.

- Що дратує в іспанському футболі?

Цікаве питання. У лізі, в якій ми змагаємося, існує можливість, що тренери команд можуть один раз за тайм звернутися до арбітра з проханням переглянути VAR у випадках, коли виникають спірні ситуації.

Інколи ситуації стають настільки нелогічними, що навіть без спеціального обладнання можна помітити, що все було виконано бездоганно. Процес перегляду може тривати досить довго, що може призвести до затримок у 10-15 хвилин. Це суттєво відображається на темпі гри.

- Чому українським гравцям складно закріпитись у закордонних клубах? Серед відомих прикладів кейс із Андрієм Луніним, Іллею Забарним...

Коли ти приїжджаєш до нової команди в ролі легіонера, важливо бути на порядок кращим за місцевого гравця. Окрім цього, ти стикаєшся з мовним бар'єром. Третьою складністю є брак спілкування з тренером. Наприклад, навіть якщо у тебе чудові стосунки з товаришами по команді і ти активно тренуєшся, але при цьому відсутнє спілкування з наставником, це може стати серйозною перешкодою. Це дійсно створює великі труднощі.

Не слід забувати, що українці мають іншу ментальність у порівнянні з європейцями. Ми звикли до швидких результатів і негайного отримання бажаного, тоді як у Європі підходи можуть бути зовсім іншими.

- Які чемпіонати імпонують?

- Дуже подобається іспанська ліга. Для мене завжди був і буде "вишкою" англійський чемпіонат. Там багато конкурентоспроможних команд, які мають у своєму складі найкращих гравців світу.

Які фанати кращі – вболівальники Вільярреала чи Карпат?

- Якби в Україні не було жодної обмеженої кількості фанів, то на матчах Карпат точно б збиралось по 20 тисяч. Якщо дивитись на реалії, то Львів виділявся якимись приголомшливими цифрами за кількістю уболівальників, а особливо атмосферою, яка панувала на стадіоні.

В Іспанії кожен матч приваблює повні трибуни. І мова йде не лише про зустрічі з Реалом чи Барселоною, або ж про поєдинки в рамках Ліги чемпіонів. Квитки на ці події розпродаються буквально за лічені хвилини. Варто зазначити, що в Іспанії вболівальники приходять не стільки підтримувати свої команди, скільки насолоджуватися якісним футболом. Лише в кількох командах можна побачити справжніх ультрас, які створюють атмосферу на стадіоні.

У Вільярреалі місто живе командою, футболом, але людям просто подобається стежити за матчами.

Можливо, відсутність фанатів може негативно вплинути на гравців...

- Не відчувається через те, що стадіон повністю заповнюється уболівальниками. Плюс на багатьох стадіонах використовують інтершум. Це створює реальне враження підтримки навіть, коли усі мовчать.

Чи обговорювали у Вільярреалі питання війни в Україні?

На початку розмови вона поцікавилась, як у нас йдуть справи. Я пояснив, що війна все ще триває, і у українців бракує електрики, опалення та інших необхідних умов для життя. Команда була вражена, але вони ніколи не зможуть до кінця зрозуміти нашу ситуацію.

- Чи стежите за УПЛ?

- За Карпатами. Коли грав у Львові, то стежив за усіма матчами, дивився огляди, статистику. Знаю про усі трансфери, але немає такого бажання, щоб прямо подивитись український футбол. Стежу за Ла Лігою, а також третьою лігою Іспанії, у якій ми граємо.

- Чи підтримуєш зв'язок із кимось з ексодноклубників?

З Яном Костенком та Ігорем Краснопіром, який вже залишив Карпати, ми знаходимося в близьких стосунках. Я регулярно спілкуюсь із тренерами воротарів "левів" та обмінюємось досвідом. До того ж, у львівському клубі тепер працює іспанський тренер, і я вже маю певне уявлення про внутрішні аспекти іспанського футболу.

Які нові можливості відкриє для Карпат іспанський тренер Фран Фернандес?

- Тут питання, чи готова людина миритись із менталітетом українців. Головне, щоб він розумів, що робота з іспанцями є трохи інакшою. Треба мати велике бажання, щоб розуміти наш менталітет, кожного гравця та знайти до футболістів свій підхід. Не дивився, як грали попередні команди Фернандеса, не дуже знайомий із його роботою. Гадаю, що ця зміна може дати позитивний імпульс команді.

Окрім своєї футбольної діяльності, ви також активно працюєте над розвитком своїх профілів у соціальних мережах. Як виникла ця ідея?

Усе почалося в той момент, коли я не мав можливості грати в першій частині сезону з Карпатами. Я переживав важкі часи, тому вирішив зайнятися чимось новим, щоб відволіктися. Так виникла думка про розвиток мого Instagram-акаунту, адже це може підвищити мою впізнаваність.

Я відчував себе дуже щасливим, коли опинився в Карпатах саме в той момент. Там мене оточували хлопці та тренери, які з ентузіазмом сприйняли мою ідею. Вони не критикували мій вибір, як це траплялося раніше. Ця підтримка стала для мене справжнім джерелом натхнення. Під час перебування в Іспанії я зрозумів, що людям цікаво дізнатися, як все організовано зсередини. Мені подобається процес зйомки та монтажу. Особливо радує, коли мої відеоролики набирають популярність та привертають увагу великої кількості глядачів.

- У Вільярреалі не засуджують таке ваше хобі?

Ні, хлопці запитують мене, коли буде наступний влог. Всі усвідомлюють, що потрібно знайти способи відволіктися від футболу, щоб не вигоріти.

Ви згадали про брак ігрової практики в Карпатах. Чи не було це для вас прикрим? Можливо, ви зверталися до тренерів з питанням, чому вони не довіряють вам більше на полі?

Це була справжня прикрість. Я кілька разів запитував про відсутність практики. Проте, я мав велику удачу, що у Карпатах працював саме такий тренерський склад, з головним тренером та наставником воротарів. Я багато спілкувався з Юрієм Богдановичем Шевчуком і Богданом Романовичем Шустом. Вони детально пояснювали мені ситуацію та радили терпіння. Їхні слова стали для мене справжньою підтримкою.

Чи не розглядали можливість переїзду в орендовану квартиру?

У голові роились різноманітні думки. Я усвідомлював, що минуло вже пів року з того часу, як я не виходив на поле в складі Карпат, і перспектива переходу в іншу команду на умовах оренди виглядала як новий старт з нуля. Ніхто в новій команді не міг гарантувати мені місце в основному складі, а витрачати пів року даремно було б невиправдано. Я сподівався, що під час зборів зможу показати свої здібності, і якщо мені знову не вдасться досягти успіху, тоді вже доведеться щось змінювати.

Кінарейкін став основним голкіпером Карпат. За "левів" встиг провести 13 матчів, у яких пропустив 12 голів та ще у 5-ти іграх зіграв на нуль.

У сезоні 2025/26 УПЛ вражає своїми непередбачуваними подіями. Яка ваша думка: чи це є показником зростання, чи навпаки, зниження якості ліги?

- Мені дуже подобається, що немає прохідних матчів. Ніхто ж не міг навіть подумати, що та ж Полтава могла б обіграти Динамо. У світовому футболі майже не залишилось неконкурентоспроможних команд. Кожна із них дає бій, це класно.

Хто ж здобуде титул чемпіона УПЛ по завершенні цього сезону?

- Динамо та Шахтар майже завжди перше коло починають не надто вдало, а у фіналі за рахунок досвіду посідають перші позиції. Гадаю, що цього разу теж це повториться. Звісно, хотілось би побачити несподіванку.

А якщо ставити вибір між Шахтарем і Динамо в їхній боротьбі за титул чемпіона?

На мою думку, Шахтар є фаворитом. Мені більше подобається їх стратегія розвитку. Вони інвестують значні кошти в футболістів, і більшість із них демонструють високий рівень гри, що дозволяє їм перейти в більш сильні команди. Їхній підхід до розвитку близький до європейських стандартів.

Яке питання ви б хотіли, щоб журналісти вам поставили, але жодного разу не цікавилися ним?

- Цікаве запитання. До речі, майже ніхто не питає мене за якісь заняття, окрім футболу. Із переїздом в Іспанію ми з дружиною відкрили для себе нове хобі - картинг. Тут він дуже розвинутий. Також полюбляю читати. Таке хобі у мене ще із часів виступів за Дніпро-1.

Яка сюжетна лінія у цих книгах?

- Вона дуже різноманітна. Починав читати із автобіографій Ноєра, Ібрагімовича. Потім захопився психологією, детективами. Зараз більше надаю перевагу класичним творам. Вже понад 70 книг точно прочитав.

- Чи хотіли б написати свою власну книгу?

- Ніколи не задумувався над цим. Якщо подумати, то цей процес є дуже складним. На це потрібно багато часу та натхнення. Я сам за освітою журналіст, тому добре знаю, наскільки складно щось написати, коли у тебе немає натхнення.

Вам подобається займатися картингом? Можливо, у ваших угодах є певні обмеження, які можуть призвести до ризику травм?

- В угоді є речі, які можуть завдати тобі шкоди. До прикладу, не грати у футбол у дворі після тренувань. Зрозуміло, що уся відповідальність у таких випадках буде виключно на тобі.

Чи існують обмеження на заняття іншими спортивними дисциплінами?

Ні, в Іспанії падел набув великої популярності. Кожен має свою ракетку, і збудовано безліч кортів, на яких іспанці активно займаються цим видом спорту. Навіть під час передсезонної підготовки у нас замість звичайних тренувань відбувся турнір з паделу. Я був вражений, наскільки серйозно хлопці підходять до гри.

- Які прогнози на матч Україна - Швеція?

Доля виявилася не зовсім на нашій стороні. Впевнений, що хлопці розуміють ситуацію. Я не експерт у прогнозах, тож не стану давати точні оцінки. Усі ми сподіваємося на перемогу України. Швеція - складний конкурент, але з ним цілком реально впоратися. Це не та ж збірна Франції з Мбаппе на чолі. З кожним суперником можна боротися і досягати успіху. Головне - не дати стресу від очікувань фанатів, критики та відповідальності вплинути на команду. Необхідно підійти до гри з ясним розумом.

Нагадуємо, що Українська збірна проведе матч зі Швецією у півфіналі плейоф відбору на чемпіонат світу 2026 року. Зустріч запланована на 26 березня 2026 року. Номінальною домашньою ареною для "синьо-жовтих" стане стадіон іспанського клубу Леванте.

В українській національній команді спостерігається надзвичайна конкуренція на позиції воротаря: Трубін, Лунін, який навіть не отримує виклики, Різник... Чи є ця боротьба для вас додатковим стимулом працювати ще наполегливіше, щоб отримати шанс потрапити до складу?

Я навіть не розглядав це питання. Усі мої думки зараз зосереджені на Вільярреалі. Про збірну України не думав взагалі. У моєму житті все відбувається поступово, крок за кроком, і тому не прагну до чогось надмірного. Не навантажую себе великими очікуваннями.