Натхнене розпродажем гравців Арсеналу: Ньюкасл, Байєр, Аякс і не тільки.

У жовтні минулого року, під час основного раунду Ліги чемпіонів, відбулася зустріч між нинішніми півфіналістами – "Арсеналом" і "Атлетико". У цьому поєдинку під керівництвом Мікеля Артети "каноніри" без особливих труднощів обіграли команду Дієго Симеоне, здобувши вражаючу перемогу з рахунком 4:0. Після фінального свистка Симеоне лише знизав плечима, вказуючи на те, що їхня поразка стала наслідком гри найсильнішої команди європейського сезону.

"Арсенал" справді був тоді однією з найкращих, а може й справді найкращою командою Європи. Північні лондонці були такою командою на початок весни. А потім потихеньку почали здавати свої позиції. І якщо у півфінал ЛЧ "каноніри" таки проповзли, то на внутрішній арені їх тотальні амбіції вже не настільки бездоганні.

"Арсенал" програв фінал Кубка англійської ліги, вибув із Кубка Англії. І тепер ось "червоно-білі", поступившись у принциповому матчі "МанСіті", поставили під сумнів і чемпіонський титул.

З початку дев'ятого туру АПЛ "каноніри" мали перевагу над "городянами" у шість очок. Навесні цей розрив зріс до дев'яти балів, хоча команда Гвардіоли мала одну гру в запасі.

І ось після поразки "Арсеналу" від "Борнмута", а тепер і від "Манчестер Сіті", за втраченими очками команди Артети та Гвардіоли зрівнялися. І беззастережний європейський гегемон, яким був "Арсенал" на початку нинішнього сезону, вже не такий очевидний. Більше того, враховуючи зайнятість лондонців у Лізі чемпіонів, багато фахівців передбачають крах чемпіонських амбіцій "Арсеналу" нинішнього сезону АПЛ.

"Арсенал" мав значну перевагу над своїми суперниками, але з часом вона зникла.

Так, за п'ять турів до завершення чемпіонату Англії можливі будь-які зміни, проте очевидним є факт, що "Арсенал" втратив значну перевагу. Тепер "городяни" виглядають більш імовірними претендентами на чемпіонський титул.

А поки що, скориставшись нагодою, давайте пригадаємо кілька яскравих прикладів з недавнього минулого, коли команди, які виглядали безперечними лідерами у боротьбі за титул, на фініші не лише втрачали свою перевагу, але й залишалися без чемпіонського звання.

"Ньюкасл" обійшов "Манчестер Юнайтед" на 12 очок, проте в результаті зайняв друге місце.

На мою думку, це найяскравіший і водночас найтрагічніший випадок, коли лідер перетворюється на невдаху. У той сезон "Манчестер Юнайтед" виглядав як "кульгава качка" в порівнянні з "Ньюкаслом". За "сорок" блищали такі футбольні таланти, як Лес Фердинанд, Давид Жинола та, безумовно, Алан Ширер, тоді як Алекс Фергюсон, ще не отримавши титулу сер, намагався провести у своєму "МЮ" складний процес зміни поколінь.

Серед давніх гравців, які все ще мали значний вплив у складі "червоних дияволів", залишилися лише Рой Кін, Петер Шмейхель та Ерік Кантона. Натомість на перший план вийшли вихованці клубної академії – брати Невілли, Пол Скоулз та Девід Бекхем. Цю молоду генерацію з любов'ю назвали "пташенятами Фергі".

У стартовій половині сезону "пташенята" ще не піднімалися в повітря: "Ньюкасл", під керівництвом харизматичного Кевіна Кігана, домінував у чемпіонаті, здобуваючи перемоги з великим відривом від "МЮ", яке займало другу позицію, на вражаючі 12 очок.

Однак, з лютого ситуація для "сорок" значно ускладнилася. Відтоді "Ньюкасл" зміг здобути лише п'ять перемог, тоді як "МЮ" відзначився 13 перемогами в останніх 15 матчах.

Фінішну стрічку "МЮ" перетнув першим, а "Ньюкасл" - другим. "Пташенята Фергі" випередили суперника на чотири бали. Після того сезону "Ньюкасл" більше не брав участі у чемпіонських перегонах, тоді як для "МЮ" почалася золота ера.

"Аякс" випереджав ПСВ на дев'ять очок, але в підсумку фінішував на другому місці

Найбільш свіжий приклад розбазарювання значної переваги. Той сезон Ередивізі взагалі вийшов божевільним.

На старті чемпіонату ПСВ безжально перемагає всіх суперників, відриваючись від "Аякса" на дев'ять очок. Проте в другій половині сезону ситуація кардинально змінилася. За чотири тури до завершення чемпіонату "Аякс" вже випереджав команду з Ейндховена на дев'ять очок.

Здавалося, що золоті медалі вже немов у руках підопічних Франческо Фаріолі. Але це була лише ілюзія, адже в останніх турах амстердамці здобули всього одне очко, тоді як команда Петера Боша виграла всі свої поєдинки.

Після того сезону "Аякс" звільнив Фаріолі. Але якби в амстердамському клубі знали, що буде з командою потім, наступного сезону, навряд чи почали б робити настільки різкі рухи.

"Байєр" мав перевагу в п'ять очок над "Боруссією" (Дортмунд), проте в результаті завершив сезон на другій позиції.

Це той самий знамените сезоне, коли "Леверкузен" справді мав шанс виграти три трофеї - Кубок Німеччини, чемпіонат Бундесліги та Лігу чемпіонів, але, на жаль, зазнав поразки в усіх цих змаганнях. Після цього сезону команду почали називати "Неверкузеном". Проте зовсім недавно, в позаминулому сезоні, під керівництвом Хабі Алонсо, "Леверкузен" успішно позбувся цього прокляття, здобувши золотий дубль і не зазнавши жодної поразки в Бундеслізі.

У тому давньому сезоні "Байєр", під керівництвом яскравого Клауса Топмеллера, команда була на відстані витягнутої руки від вершин. За три тури до завершення німецького чемпіонату "фармацевти" випереджали дортмундську "Боруссію", яка займала друге місце, на п’ять очок. Це був справжній міць — той "Байєр": Бернд Шнайдер, Димитар Бербатов, Михаель Баллак, Зе Роберту, Гансі Бутт, Олівер Нойвіль...

Протягом 11 днів "Байєр" зазнав невдачі у трьох турнірах. У фіналі Ліги чемпіонів "фармацевти" поступилися "Реалу" з рахунком 1:2. Після цього вони втратили шанси на титул чемпіона, програвши "Дортмунду", здобувши всього три очки в останніх трьох поєдинках. Крім того, команда з Леверкузена не змогла взяти трофей у фіналі Кубка Німеччини, програвши "Шальке" з рахунком 2:4.

"Я вив після поразки від "Шальке", як собака. Не міг заспокоїтись. Футбольної справедливості не існіє", - докоряв і заспокоював себе після фіналу Кубка Німеччини Топмеллер.

Після понад двадцяти років боротьби футбольна справедливість нарешті відновилася для "Байєра".

"Монако" мав перевагу у вісім очок над "Ліоном", проте в результаті зайняв третю позицію в таблиці.

У тому знаковому сезоні команда з Монако боролася як за національне "золото", так і за тріумф у Лізі чемпіонів, проте в підсумку не здобула жодного трофея.

Команда Дідьє Дешама виявилася під тиском двох змагань у сезоні. Незважаючи на привабливу гру "Монако", де блищали такі футболісти, як Фернандо Морієнтес, Дадо Прсо, Людовік Жюлі та Жером Ротен, в кінці сезону князівському клубу не вистачило сил для успішного завершення.

У фіналі Ліги чемпіонів "Монако" без варіантів поступився "Порту" - 0:3. Посипалася команда Дешама й на фініші Ліги 1. Перевага у вісім очок над "Ліоном" та "ПСЖ" танула на очах. Монегаски програвали нечасто, проте майже завжди грали внічию.

У цьому сезоні "Монако" фінішував на третій позиції в таблиці французької ліги. Вони відстали від "Ліона", який здобув свій наступний титул, на чотири бали. Більше того, "червоно-білі" також поступилися другим місцем "ПСЖ".

"Реал" випереджав "Валенсію" на вісім очок, але у підсумку фінішував на четвертому місці

Дивний був той сезон у Європі. У фіналі Ліги чемпіонів - "Монако" та "Порту". Монегаски сяяли в першій частині сезону, але потім посипалися. Щось подібне сталося і у чемпіонаті Іспанії. Із "Реалом" сталося. Хоча в цьому випадку, бачиться, проблему потрібно шукати в дивному рішенні боса "вершкових" Флорентіно Переса, який навіщось поміняв на тренерському містку Вісенте Дель Боске на Карлуша Кейруша.

Проте, у той час "галактикос" на чолі з Зінедіном Зіданом, Роналду, Раулем, Роберто Карлосом, Луїшем Фігу та багатьма іншими зірками, у ході сезону випереджали "Валенсію", яку вів Рафаель Бенітес, на вісім очок.

Проте наприкінці сезону "Мадрид" виглядав зовсім інакше. За 11 залишених турів команда змогла здобути лише три перемоги. В результаті, мадридці не лише поступилися валенсійцям у боротьбі за титул, але й опинилися поза межами топ-трійки.

А крута "Валенсія" того сезону ще й Кубок УЄФА взяла.

"Шахтар" мав перевагу над "Динамо" в п'ять очок, проте в результаті зайняв лише друге місце.

"Гірники" під управлінням Невіо Скали впевнено стартували у захисті свого першого титулу чемпіонів. Коли на початку сезону "Динамо" було переможено в Донецьку без жодних сумнівів, з точністю "по-італійськи" (1:0), виникло враження, що в цьому чемпіонаті "Шахтар" знову буде лідером.

Після завершення першого кола "помаранчево-чорні" мали перевагу над "біло-синіми", які тоді очолював Олексій Михайличенко, у п'ять очок. Проте з часом удача обернулася до "Шахтаря" спиною.

"Шахтар" почав втрачати очки в ситуаціях, де цього зовсім не очікували. За два тури до завершення сезону "Динамо" вже випереджало свого головного суперника на один бал. Крім того, донеччани не змогли здобути перемогу в передостанньому матчі проти "Таврії". У тій грі "Шахтар" спочатку програвав 0:2, потім вийшов вперед 3:2, але, зрештою, захоплююча зустріч завершилася внічию 3:3.

А от команда динамівців на завершальному етапі сезону не допустила втрати очок. Кияни обійшли донеччан, здобувши три очки переваги.